Сп’янілі від кохання

Кохання, як і вино, — має затьмарити розум і розбудити серце. Саме про таке кохання розповідає Ґіллорі у книжці «Сп’янілі від кохання». У центрі сюжету —власниця затишної виноробні, яка одного вечора дозволяє собі дещо безтурботне: спонтанне побачення з незнайомцем. А вранці все ускладнюється — цей «незнайомець» виявляється її новим співробітником. Здавалося б, це класична романтична ситуація — але Ґіллорі наповнює її емоційною глибиною, сучасними проблемами та живими діалогами. Авторка пише легко й чуттєво. Її герої — не ідеальні, але справжні: з минулим, що тисне, з мріями, що здаються надто далекими, з серцем, яке прагне бути почутим. У романі багато сонця, вина і натяків на те, що справжнє кохання — це завжди ризик. «Сп’янілі від кохання» — це зізнання в любові до життя, свободи вибору й тих моментів, коли серце, як келих, наповнюється почуттями до краю.