Таємниче полум’я цариці Лоани

«Таємниче полум’я цариці Лоани» — це подорож у глибини свідомості, де минуле стає єдиним можливим шляхом до розуміння себе. Головний герой прокидається після коми з ідеально збереженою енциклопедичною пам’яттю. Він пам’ятає цитати з Данте, але не пам’ятає власного дитинства, власного «я». І саме тут пам'ять як архів культури протиставляється пам’яті як досвіду. Текст роману схожий на старий альбом, де під пожовклими сторінками заховані фрагменти життя. Книга дихає пилом старих бібліотек і водночас звучить як монолог людини, що намагається оживити власну душу через знаки культури. Таємниче полум’я — можливо і є сама пам’ять: тепла, болісна, непідвладна логіці.