Цитата автора: Артур Гейлі книга: Книга Остаточний діагноз

Він знову перебіг поглядом до крихітної фігурки. До нього вперше прийшла думка про те, що це його син, його рідний син, частина його життя. Раптом його поглинула приголомшлива любов до цього тендітного кавалочка, що самотужки вів свою битву в тій теплій коробочці. На нього наринуло абсурдне бажання закричати крізь скло: «Ти не один, сину. Я прийшов допомогти». Йому хотілось підбігти до інкубатора і сказати: «Ось мої руки; уся сила в них твоя. Ось мої легені - візьми їх, щоб я дихав за тебе. Тільки не здавайся, сину, не здавайся! Попереду так багато всього, що ми можемо робити разом, - тільки живи! Почуй мене і тримайся! Це твій батько, і я люблю тебе».