Книга Остаточний діагноз | Рецензії на книги, відгуки про прочитане, рейтинг - кращі книги

You are here

Книга Остаточний діагноз

5
Ваш голос: Немає Середня: 5 (1 оцінок)

Рік видання: 
2024
ISBN: 
978-617-15-0795-1
Анотація: 

Шпиталь провінційного містечка давно чекав на зміни. Кент О’Доннел, новопризначений завідувач хірургічного відділення, готовий до них. Свіжі відкриття у медицині, передові дослідження, сучасні підходи до лікування — ось на яких засадах, на його думку, має базуватися робота закладу.Але не всі колеги підтримують його ідеї. Найбільший противник реформ — патологоанатом Джо Пірсон. Він звик довіряти тільки собі. Доктор Пірсон має значний досвід, авторитет, а найважливіше — зв’язки. Йому до снаги ускладнити життя новому керівнику. У руках Джо — остаточні діагнози кожного, хто потрапляє в цю лікарню. Але, може, настав час поставити діагноз самому собі?

Рецензії та відгуки на книгу (2)

Романи Артура Гейлі, за винятком «Детектива», можна вважати яскравим прикладом виробничого роману. Цього разу ми поринаємо в атмосферу провінційної лікарні у штаті Пенсильванія. 1950-ті роки. Лише нещодавно винайшли антибіотики. Очільник патологоанатомічного відділення Пірсон не встигає за новими науковими відкриттями. Після смерті дружини він перестав слідкувати за своєю зовнішністю та за технологіями. А коли приходить молоде покоління лікарів, що вказує на зміни та помилки, чинить спротив.

вподобати
1 користувач вподобав.

Роман Артура Гейлі «Остаточний діагноз» – це напружена і реалістична історія про будні великої лікарні. Автор майстерно занурює читача у світ медицини, де лікарі та персонал щодня стикаються зі складними етичними виборами, боротьбою за життя пацієнтів і внутрішніми конфліктами. Книга вражає глибоким реалізмом і деталізацією медичних процесів.
вподобати
0 користувачів вподобало.

Цитати (3)

Він знову перебіг поглядом до крихітної фігурки. До нього вперше прийшла думка про те, що це його син, його рідний син, частина його життя. Раптом його поглинула приголомшлива любов до цього тендітного кавалочка, що самотужки вів свою битву в тій теплій коробочці. На нього наринуло абсурдне бажання закричати крізь скло: «Ти не один, сину. Я прийшов допомогти». Йому хотілось підбігти до інкубатора і сказати: «Ось мої руки; уся сила в них твоя. Ось мої легені - візьми їх, щоб я дихав за тебе.
вподобати
1 користувач вподобав.

Усі дослідження в медицині подібні до побудови стіни. Хтось додає трохи здобутого знання - кладе цеглину на інші. Хтось додає ще одну - і поступово стіна росте. Нарешті приходить хтось такий, хто кладе вгорі останню цеглину.
вподобати
1 користувач вподобав.

- Ми рухаємося у бік де генерації, - відповів їй старий. - Принаймні західний світ. Ми оберігаємо калік, слабких, недужих. Ми накопичуємо в суспільстві тягарі, які нічого не виробляють, - не годних, нездатних нічого зробити задля загального добра. Скажіть мені, якій меті служить притулок для душевнохворих або для невиліковних? Кажу вам, нинішня медицина вберігає людей, яким слід було б дати померти.
вподобати
0 користувачів вподобало.