
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Цитати
Усі / Популярні
– Да, да, не к чему, прикажи подавать лошадей, – ответил он, отходя от окна уже со строгим лицом. – Одно тебе скажу: никогда я не был счастлив в жизни, не думай, пожалуйста. Извини, что, может быть, задеваю твое самолюбие, но скажу откровенно – жену я без памяти любил. А изменила, бросила меня еще оскорбительней, чем я тебя. Сына обожал – пока рос, каких только надежд на него не возлагал! А вышел негодяй, мот, наглец, без сердца, без чести, без совести… Впрочем, все это тоже самая обыкновенная, пошлая история. Будь здорова, милый друг.
І тоді той другий лицар знайшов іншу відьму, стару, носату, бридку, всю в бородавках, і запитав її, яке найбільше бажання жінки. Та відповіла, що їй відомо, але скаже лицареві за умови, коли той обіцяє на ній одружитися. Аж скривився бідний лицар, але товариша-побратима дуже шкода. От він і обіцяв одружитися, як тільки друг виздоровіє. Тоді відьма примружила свої хитрі очі й каже: «Жінка хоче сама контролювати своє життя».
Ну й, безумовно, популярності квасолі додали «промоутери» - учені, медики… і полководці. Наполеон, скажімо, любив її із зеленню, приправленою олією. Бо, коли він був ще малим, його нібито «перегодували» курятиною, тож з юності імператор волів обходитися без пташиного мʼяса - аж поки не здобув перемогу під Маренго.
* спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж будуть бігти видноколи вона ж порве нам спокій до струни вона ж слова поспалює вустами спини мене спини і схамени ще поки можу думати востанне ще поки можу але вже не можу настала черга й на мою зорю чи біля тебе душу відморожу чи біля тебе полумʼям згорю
Феномен шістдесятництва визрівав саме в цьому постійному спілкуванні - спілкуванні молодих талантів, які жадали знань. Шістдесятництво, ще навіть саме себе не усвідомлюючи як опозиційний рух чи «новий етап визвольних змагань», формувалося поступово - на вечірках в Алли Горської, під час нічних розмов у кімнаті на Білоруській, у безкінечних дискусіях в помешканні Світличних чи в постійних поїздках Україною. Молодих людей єднали захоплення українською історією і щира симпатія один до одного.
Така «гібридна культура» повʼязувалася з творенням у громадян Радянського Союзу нової, радянської, класової ідентичності, яка б поступово замінила всі інші ідентичності, притаманні людині - національну, релігійну й будь-яку іншу. Зрештою мав сформуватися homo sovieticus - «радянська людина», яка була б віддана правлячій партії, підпорядковувалась би партійним осередкам і єдиною своєю метою вважала б побудову світлого комуністичного майбутнього.