Вони з нею такі різні. Якби у кожної вдалося те, чого бажали, вони ніколи б не зустрілися тут. Ніколи б не випили разом вина. Такі різні, але об’єднані спільною самотністю та біллю всередині. Може вони ніколи не порозмовляють про відомих художників, як того хотіла б Тася. Чи про чоловіків та стосунки, як того хотіла Світлана Анатоліївна. Та вони все одно вип’ють разом. І помовчать разом, думаючи кожен про своє.

В серці, що сповите тихого спокою шарфами, милозвучний, гармонійний кожен тон. Далеч обзивається ледь-ледь чутними арфами, вітер строїть ніч під божий камертон. Музика ночі

Не вмію писати віршів, сміюся з правил і вимог. Для мене поетику складає сам бог. Мистецтво поезії II

О життя, різноманітне в однині, о життя, тисячобарвне в сірині, ... О поезіє щоденних наших справ, о романтико звичайних людських прав, Господній виноградник