І буде варт на світі жить,
Як матимеш кого любить.

"МОСКАЛЕВА КРИНИЦЯ"

Орлом сизокрилим літає, ширяє,
Аж небо блакитне широкими б’є;
Спочине на сонці, його запитає,
Де воно ночує, як воно встає;
Послухає моря, що воно говорить,
Спита чорну гору: «Чого ти німа?»
І знову на небо, бо на землі горе,
Бо на їй, широкій, куточка нема
Тому, хто все знає, тому, хто все чує:
Що море говорить, де сонце ночує.
Його на сім світі ніхто не прийма.

"ПЕРЕБЕНДЯ"

Отак, буває, в темну яму
Святеє сонечно загляне,
І в темній ямі, як на те,
Зелена травка проросте.

Борітеся - поборете...

"КАВКАЗ"