Книга, яку я вже другий раз перечитувала. Я це роблю насправді не так часто. Отже, головний герой це старенький чоловік на імʼя Уве, який кожен свій день починає по певному встановленому для нього порядку і це має для нього неабияке значення не дивлячись на те, яким це дивним не здається іншим. Він досить сварливий і на відріз відмовляється приймати нові технології, миритись з бюрократизмом і засуджує всіх хто не поділяє його поглядів. Та одного дня до сусідського будинку його району заїджає молода родина і тут починається все найкумедніше.. Можна багато розповідати про це сюжте, але як на мене цю книгу просто варто взяти в руки і почати читати... Щоб зробити саме свої висновки і прожити цю історію, яка змусить дратуватись, не розуміти , а потім співчувати, сміятись , а зрештою і плакати. Це одна з тих книг, як не залишить нікого байдужим.