Прекрасне продовження цікавої історії про хлопчика, який вижив. На фоні такої собі другої частини, "В'язень Азкабану" сприймається дуже легко та з величезною зацікавленістю. Це одна з найулюбленіших частин історії. По-перше, тут мінімум Волдеморта, і нам демонструють світ магії по-іншому. Вперше більш-менш розписують про Азкабан, про міфічних істот Дементорів, і появляється улюблений другорядний герой в усій сазі - Люпін. Це чудова книга, в якій Гаррі Поттер, нарешті, має достойне виправдання для власних дій. Так як сюжет закручений навколо втечі Сіріуса Блека із в'язниці, і що він хрещений Гаррі, то мотивацію школяра я можу зрозуміти. Особиста спроба помститися за зраду близької людини, в наслідок якої загинули батьки - це вам не фунт ізюма. Прекрасна частина, обожнюю її читати, але до одного моменту - до появи в сюжеті маховика часу... Але це вже для більш розгорнутого аналізу історії.