Головна героїня - Вівіан Морріс пише листа до якоїсь поки невідомої нам Анджели. Вівіан вже стара, їй 90 і вона пише Анджелі про своє життя. Її історія починається з того, що її вигнали з коледжу і в 1940 році вона приїздить у Нью-Йорк до своєї тітки, про яку вона нічогісінько не знає. А виявляється, що тітка утримує театр, невеличкий третьосортний театрик. І хоч театр не найкращий, життя у ньому виявляється наповненим на різні події. Вівіан поринає в богемне життя. Вдень вона шиє костюми в театрі, а вночі гуляє по всіх нічних клубах і ресторанах міста. Їй 19, вона молода, багата і красива, і вона в Нью-Йорку. Але так не може тривати вічно, все міняється. Починається війна, вона втрапляє в халепу і змушена повернутися до батьків. А далі вир життя закрутив її. Війна, прощання з батьками, необхідність працювати, втрата театру - день за днем ми Вівіан розповідає своє життя Анджелі. І хто така ця Анджела, і чому Вівіан до неї пише - ми дізнаємося аж наприкінці. Книга на любителя, мені було моментами дуже нудно читати про чергові пʼянки-гулянки і т.п. Тому я чесно просто її домучала і відпустила. Не моє чтиво, хоч багато кому дуже подобається. Але як я завжди кажу - поки сам не прочитаєш книгу, свого враження про неї не складеш, то і нема про що говорити.