Відгук про книгу: Південні вірші

Семенко написав "Південні вірші" і показав, що українська поезія може бути сучасною, навіть у 1920-х. Це не класичні вірші про nature і кохання. Це урбаністична поезія, де місто живе, дихає, пульсує. Одеса в Семенка – не листівкова красуня. Це порт, вокзал, натовп, шум, запахи. Поезія тут швидка, рвана, як кадри кіно. Він ловить моменти: спалах вогню, крик чайки, обличчя в натовпі. Семенко – футурист. Він ламає звичні форми, експериментує зі словом. Іноді читаєш і не одразу розумієш – а потім клацає. Він малює не картинку, а враження, не описує, а передає відчуття. Ці вірші написані сто років тому, а звучать свіжо, бо Семенко писав не про конкретну Одесу 1920-х. Він писав про ритм міста, про енергію, про хаос життя і це актуально завжди. "Південні вірші" – це коли поезія виходить із кабінету на вулицю, коли вона не про "високе", а про живе, про те, що навколо нас щодня.