Відгук про книгу: Смерть на Нілі

Ніл плине, повільно, величаво, як пливе вже тисячі років. На його берегах розкривалися таємниці фараонів. Тепер має бути розкрито іншу таємницю – вбивство. Пароплав ковзає водою. На борту люди в дорогих сукнях, з келихами шампанського. Усміхаються. Розмовляють. Ховають секрети за чемними фразами і ввічливими посмішками. Хтось із них – вбивця. Але хто? Агата Крісті пише так, що підозрюєш кожного. Красуня-наречена? Занадто ідеальна. Вірний друг? Занадто вірний. Випадковий попутник? Ніхто не буває випадковим у Крісті. Кожен має мотив., кожен міг скоїти злочин. Загадка породжує нову, натяк породжує відповідь, але твоя підозра знову хибна. Крісті грає з читачем, як кішка з мишею. І ти радий бути цією мишею. Фінал? Він там, у останніх розділах. Чекає. Як крокодил у водах Нілу – непомітний, поки не вкусить. І коли Пуаро нарешті розкриває карти, зрозумієш: усі підказки були перед очима, просто ти дивився не туди. Ніл знає правду. Завжди знав. Але Ніл мовчить. А Крісті – ні.