Відгук на книгу: Симпатик

Я умовно поділяю книги на три групи: чоловічі, жіночі, нейтральні. Наприклад, твори Джейн Остін чи Колін Гувер для мене є жіночими: я не знаю, як чоловіки можуть читати це «мило». А ось твір «Симпатик» для мене є суто чоловічим. Шпигун, подвійний агент, наполовину француз, наполовину - вʼєтнамець. Навчається в Америці, поділяє комуністичні погляди. Ну чим це не бойовик? Опис вибухів - а я ненавиджу кровопролиття! Хай це й Пулітцерівська премія, нібито приклад високого рівня професіоналізму. Але у Донни Тартт теж Пулітцерівська премія, однак її твори є суперечливими. Тож книга Нгуєна варта уваги, можливо, і заслуговує на премію через свою проблематику, зокрема протистояння Сходу і Заходу, переваги американського способу життя над комуністичним, однак це не той твір, який би я взялася читати вдруге.