Книги саме такого жанру мені найбільше до душі. Історичний роман відносить читача в часи другої світової війни. Часи довоєнні та післявоєнні. Коли людям доводилося відвойовувати право на життя в своїх домівках навіть і не в умовах воєнного часу. Книга написана у формі листа, який пише мати своїй донечці, яку вивезли ще в десятирічному віці родичі чоловіка. Ну що сказати, емоції важкі. На що можна сподіватися читаючи книгу про такі тяжкі часи. Але мені сама ція жіночка - мати видалася якоюсь трохи дивакуватою. От для чого писати своїй дитині подробиці про свої інтимні відносини з якимсь незрозумілим хлопцем поки чоловік був на війні?. Або її висловлювання, коли вона називала свого учня, малого хлопчика, шмаркачем. Або коли вони втікали з чоловіком від війни і переховувалися в горах. Вона просила чоловіка відправляти листи, які вона писала. Вона що не розуміла де і в яких умовах вони перебувають?. Але загалом враження від книги досить хороші. Книжка сподобалась.