Відгук на книгу: Записки українського самашедшого

А мені ця книга геть не сподобалася. Не через те, що я не люблю, коли політика влазить у літературу. Просто Ліна Костенко є поетесою, а не прозаїком. Це не рівень мого улюбленого Олеся Гончара чи Павла Загребельного. Рівень аматорський. Тому читала я цю книгу без особливого захвату. Слід віддати належне пані Ліні за спробу проявити себе прозаїком, за її політичну свідомість, за її віру у світле майбутнє України, що мало настати після Помаранчевої революції, за її патріотизм. У творі показано життя звичайного чоловіка - маленької людини, яка сприймає світ, виходячи із реалій. Це міг бути будь-хто з нас. Непогана ідея, подеколи цікаві описи. Але ця книга не моя.