— Дурний Бровко! Не розумієш,—
Звиняй, що так кажу,—
Я те роблю, чого ти не зумієш:
На задніх лапках я по-вченому служу.
— Щоб ти сказивсь! — Бровко собі шепоче,
А вимовити не посмів,
Бо Цуцик дуже запанів:
Скубне й Бровка, коли захоче.
Люди кажуть, що любов виправдовує все, але це не так. Жінки, які можуть любити так, як Жаклін любить Саймона Дойла, дуже небезпечні. Уперше побачивши її, я подумав: «Вона аж занадто його кохає, та дівчинка!» Це правда.