
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у травні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Активність
11065
Як на мене, цей твір Джейн Остін за рівнем глибини є найкращим з усього її доробку. Чітко виписано характери героїв, є сюжет і не так багато уваги приділено балам, грі в карти та порожнім розмовам. У центрі уваги - сестри Елізабет та Маріанна - нібито дві протилежності. Перша - зважена і спокійна, друга - сповнена емоцій. Є ще третя сестра, якій приділено мінімум уваги, та брат Джон, що перебуває під впливом своєї хитрої дружини Фаннв і після смерті батька успадковує майже все майно. Сестри демонструють гідну поведінку, до того ж закохуються до нестями.
Не радила б купувати цю книгу і користуватися нею в навчальному процесі. Вона написана не фахівцем з історії Київської Русі. Це очевидно. З багатьма твердженнями автора я не погоджуюся. По-перше, автор чітко пише, що Русь - це скандинави, тобто обстоює норманську теорію. Відповідно, всі антинорманісти для нього - прихильники Росії і СРСР. А як же бути з багатьма українськими істориками, які, навпаки, в 1990-ті роки писали, що Русь заснували словʼяни ще до приходу норманів? І звідки ця категоричність у твердженнях?
По-друге, автор дуже мало уваги приділяє політичній діяльності князів Русі.
Свого часу заборонений твір, за який Ліну Костенко було піддано цькуванню, а за часів «перебудови», навпаки, відзначено Шевченківською премією. В основі роману - легенда про піснярку Марусю Чурай, твори якої надихали козаків на перемоги. Однак не пощастило дівчині із коханням: Гриць вирішив обрати Галю. І поплатився за це, бо Маруся його отруїла. Чи шкода мені Гриця? Ні. Чи шкода мені Марусі? Ні. Їй жити із цим гріхом. Хай навіть Іван Іскра домігся її порятунку від страти.
Філософський роман Бальзака, який я прочитала в університеті, коли лежала в лікарні. І це було символічно, адже моє життя залежало від мене і лікарів. Головний герой роману - Рафаель - бажає покінчити життя самогубством, однак усе змінює угода із власником антикварної лавки. Угода, яка схожа на умовини Фауста і Мефістофеля. Шагренева шкіра здатна виконати будь-які бажання, але після цього вона зменшується у розмірах, а разом із нею зменшується тривалість життя головного героя.
Перший твір французького письменника, який я прочитала далекого 1999 року. І мені сподобалося. Один з романів циклу «Людська комедія», де герої кочують з повістей і романів в інші повісті і романи. Якщо ви читали «Гобсек», то деякі герої там з «Батька Горіо». Я побачила в романі дві теми: батьківська любов і невдячність дітей та проблема маленької людини-провінціала, що хоче підкорити Париж (Нью-Йорк, Лондон, Київ тощо) і довести всім свою значимість.
Перша соціальна повість української літератури від неперевершеної майстрині художнього слова Марко Вовчок. З дитинства слово «інститутка» викликало нехороші асоціації, доки я не зрозуміла, що йдеться про вихованку інституту шляхетних дівчат - дуже популярного закладу середньої освіти 19 століття. Тобто головна героїня просто здобула середню освіту, а не вищу, що в ті часи було неможливим для жінок.
Марко Вовчок протиставляє два світи - кріпаків і панів, наділяючи перших позитивними рисами, а других, в особі інститутки, негативними.
Класичний роман французької літератури, який у школі і в університеті мною було прочитано. Прикметно, що в 1990-ті ще й демонструвався французький серіал та час від часу показували на екранах радянську кінострічку і серіал «Королева Марго», де один з головних героїв мав прізвище де Ла Моль і був повʼязаний із головною героїнею - Матильдою - книги «Червоне і чорне». Власне, в основі роману Стендаля - реальна історія. Про що цей роман? Крізь роки мені вже важно сказати.
Страшна книга про голодомор 1932-1933 років. Навчаючись у школі, прочитала її далекого 2000 року, коли якраз у програмі зʼявилися твори про трагічні події нашої історії, написані представниками української діаспори. Якщо розділити повість на дві частини, то можна сказати таке: перша частина - це наповнення твору. Звісно, опис голоду читати важко. Моя однокласниця, наприклад, яка мала доступ до книги (в ті роки доводилося або купувати, як це зробила я, або йти в бібліотеку, в читальну залу), категорично відмовилася читати, зазначивши, що хоче зберегти свою психіку. А я прочитала.
Дуже цікава книга. Зауважу, що оформлення її є оригінальним - частину тексту подано зеленого кольору. Це коротка історія Європи двадцятого століття, однак подана у вигляді епізодів із іронічним описом і гострим звучанням. Надзвичайно сильні за емоційним забарвленням цитати. Зокрема мене вразили описи знущань нацистів із євреїв, як людей кидали до газових камер і як було облаштовано роботу фабрик смерті, як з волосся єврейських жінок робили перуки, як в євреїв виривали золоті зуби, як варили мило зі шкіри єврейських бранців. Це дуже страшно.
До речі, доволі непогана та інформативна книжечка про Африку. Не лише про Сомалі. І не лише про піратів. Звісно, що акцент зроблено саме на них, адже свого часу українські моряки мали серйозні проблеми із піратами. Тож у книжечці розповідається історія декількох таких неприємних епізодів, розвʼязати які довелося авторові, що обіймав високу дипломатичну посаду. Дуже радила б це видання історикам, політологам, географам, туристам, менеджерам, простим читачам. Книгу написано з теплотою і великою любовʼю, читається вона із великим задоволенням і залишає приємні відчуття.



