Якби зібрати все, що витворило в своїй уяві людство, й скласти докупи уламки надій, тими химерами можна було завалити планету...

Людина - це мисль.

- Ти б якось заглянув до мене, - запропонував Сашко.
- Ми все киваємо: якось чи колись. Древні казали: принесіть мені одну квіточку зараз, а не вінок на могилу.

Мабуть, ніщо так не радує людський зір, як зримий результат роботи, і навіть не просто результат, а добро содіяного, звершеного, подарованого комусь. Хто не відчув того - обікрав себе. То жебрак, який прожив серед багатих і щасливих людей.