Цитати зібрані користувачем

You are here

Цитати зібрані користувачем

Зображення користувача Elena Mountain.
Активність 898

Цитата автора: О. Генрі книга: Королі і капуста

4
Середня: 4 (1 оцінок)

Кораліо спочивав під гарячим сонцем полудня, мов лінива красуня в суворо пильнованому гаремі.

...
Рейтинг:
+1
0
-1

Цитата автора: Сат-Ок книга: Білий мустанг

5
Середня: 5 (1 оцінок)

Білі не вміють жити в пущі, відчувати її серцем і душею, як ми. Ми така ж частина цих лісів, як дерева й скелі, ми не протиставляємо себе лісовим нетрям, а складаємо з ними єдине ціле.

...
Рейтинг:
+1
0
-1

Цитата автора: Сат-Ок книга: Білий мустанг

5
Середня: 5 (1 оцінок)

Білі люди мають брехливий язик і десять разів на день порушують свої слова.

...
Рейтинг:
+1
0
-1

Цитата автора: Сат-Ок книга: Земля Солоних Скель

5
Середня: 5 (1 оцінок)

Коли в душі твоєї добрі наміри, будь спокійний: ти зрозумієш пущу і вона тебе зрозуміє. Але, якщо ти обуриш її спокій, вона тебе знищить.

...
Рейтинг:
+1
0
-1

Цитата автора: Сат-Ок книга: Земля Солоних Скель

5
Середня: 5 (1 оцінок)

Одна є людська доброта і одне є людське зло, хоч люди мають різний колір шкіри. А всі люди однакові.

...
Рейтинг:
+1
0
-1

Цитата автора: О.Генрі книга: Дари волхвів. Останній листок. Вибране

4
Середня: 4 (1 оцінок)

Якщо в домі панує щастя, він не може бути тісним.

...
Рейтинг:
+1
0
-1

Цитата автора: О.Генрі книга: Дари волхвів. Останній листок. Вибране

4
Середня: 4 (1 оцінок)

Річ не в дорогах, які ми вибираємо, головне в тій суті, що всередині у нас і примушує повертати чи сюди, чи туди.

...
Рейтинг:
+1
0
-1

Цитата автора: Ернест Хемінгуей книга: Прощавай, зброє. Старий і море. Оповідання

5
Середня: 5 (1 оцінок)

Часом чоловікові хочеться самотини, і жінці теж хочеться самотини, і коли вони люблять, то ображаються

...
Рейтинг:
+1
0
-1

Цитата автора: Ернест Хемінгуей книга: Прощавай, зброє. Старий і море. Оповідання

5
Середня: 5 (1 оцінок)

Не можна ж соромитись того, від чого ти щасливий і чим пишаєшся.

...
Рейтинг:
+1
0
-1

Цитата автора: Ернест Хемінгуей книга: Прощавай, зброє. Старий і море. Оповідання

5
Середня: 5 (1 оцінок)

Мене анітрохи не турбувало, в яку історію я встряю. Однаково це було краще, ніж щовечора ходити в дім для офіцерів, де дівчата обсідали тебе з усіх боків, на знак приязні надіваючи задом наперед твій кашкет, і час від часу відлучалися нагору з котримсь із твоїх братів офіцерів. Я знав, що не кохаю Кетрін Барклі, та й гадки не мав закохуватись у неї. Усе те була гра, як ото бридж, тільки в ній ти грав не картами, а словами.

...
Рейтинг:
+1
0
-1