Так, чудова письменниця, дещо  писала у співавторстві з Бредбері, чим і привернула увагу. Але  яка тяганина, цей "Чарівник" ... Задумка дуже цікава, але написана розтягнуто, все якось легко відбувається. Герой нудний, діалогів майже немає зовсім, суцільний переказ, а якщо один єдиний герой розмовляє з персонажем (а це рідко трапляється), то надто пишномовно. Чарівники випускаються зі школи молоді, але вже відразу з життєвим досвідом і великою мудрістю. Неприродні персонажі, нежиттєві. Хоч Ле Гуїн і вважається класикою жанру, у мене не вийшло оцінити її книгу позитивно.

Пронизливий твір Джерома "Ентоні Джон" постав у всій красі і повноті таланту майстра слова. Анотація стверджує, що це єдина серйозна робота сера Джерома, але шанувальники  творчості автора, до яких належу і я, знають, що це далеко не так.