
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків в серпні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Лише прочитавши цю книгу, я зрозуміла чому вона отримала такий шалений успіх, адже є за що скажу я вам. По перше досить живий, сленговий , моментами з таким перченим матючам в тему, що ти розумієш, а без нього в таких ситуаціях ну ніяк. Я читала цю книгу сміялась в голос і плакала навзрид, вона мене бомбила і в той же час була схожа на розмову з подругою. (В мене є подруга, в якої стиль спілкування ну точно такий як у Бльостки, а потім ще виявилось що і історія життя десь схожа). В книзі розписані всі етапи, які проходить кожна матера.
Тема екранної залежності для мене дуже актуальна: гортання рілсів та незнайомих акаунтів - це марнування часу, яке іноді маскується під діяльність. Тому було цікаво дослідити, як екранна залежність може спричиняти стрес і депресію. Книга пропонує цікаву ідею: що первинніше – екранна залежність і через неї виникнення депресії, чи депресія та стрес викликають екранну залежність?
Книга має приємне візуальне оформлення, короткі розділи та цікаві виноски.
Проте я очікувала від неї більшого.
Мене трохи збентежив еволюційний підхід автора.
Це надзвичайна книга з неймовірними ілюстраціями, яку варто прочитати кожному. Книжка ведеться від імені головного героя хлопчика Тоніно, де він роозповідає історію своєї родини. Він розповідає про своїх батьків, які на жаль не завжди ладнають між собою. Про дідуся і бабусю, які живуть в місті і про тих, які живуть в селі. І вони дуже не схожі між собою, і це неабияк дивує хлопчика так ніби вони живуть у різних світах.
Продовження книги "Покинь якщо кохаєш" та історії Лілі та Атласа. Читаючи книгу, в мене складалось враження наче авторку змусили написати це продовження настільки воно було ніяким.. Так завжди цікаво, а що ж сталось з тими героями, але тут напевно краще б ми самі собі додумали той кінець. Отже, коротко по сюжету. Лілі вирвалась з жахливих стосунків і зустрівши Атласа, думає як зробити так, щоб дати шанс їхнім стосункам, але щоб Райлі в них не вліз. Цікавими моментами було, коли нам розповідають про підліткові стосунки між Лілі і Атласом, як вони зустрічались і чому розійшлись.
Книга, яку я вже другий раз перечитувала. Я це роблю насправді не так часто. Отже, головний герой це старенький чоловік на імʼя Уве, який кожен свій день починає по певному встановленому для нього порядку і це має для нього неабияке значення не дивлячись на те, яким це дивним не здається іншим. Він досить сварливий і на відріз відмовляється приймати нові технології, миритись з бюрократизмом і засуджує всіх хто не поділяє його поглядів. Та одного дня до сусідського будинку його району заїджає молода родина і тут починається все найкумедніше..
Ця книга зацікавила мене спершу своєю обкладинкою, згодом вже самою анатоцією. Тож я вирушила в цю авантюру. В книзі є декілька сюжетних ліній і історії життя розповідаються від декількох героїв. Перша лінія - це 70 річна жінка Тева, яка працює в океанаріумі прибиральницею. Її життя сповнене болі та самотності, бо спочатку вона пережила втрату сина (який зникнув при загадкових обставинах, коли йому було 18 років), а пізніше від раку помер її чоловік. Так стається, що одного дня вона рятує восьминога, який опинився поза акваріумом і ледь не помер.
Головна героїня книги Кая Кларк, дівчинка, яку всі називають «Дівчиною з боліт». Вона росте покинута родиною, сама серед дикої природи, де вчиться виживати і розмовляти з навколишнім світом мовою природи. На фоні її нелегкої долі розгортається цікава детективна лінія. Хтось, за невідмоих обставин, вбив популярного хлопця з міста. Всі підозри падають на головну героїню книги...
Цитата, яка запам’яталась: "Я навчилася ховатися у високій траві, як втікачі ховалися від мисливців за рабами.
Головна героїня, дівчина на імʼя Феллон, переживає старашну подію, яка сильно травмувала її — пожежу, через яку в неї залишились сильні шрами на тілі і на душі. В день коли вона переїджає з Лос-Анджелеса до Нью-Йорка Феллон знайомиться з Беном, який є молодим письменником. Після свого знайомства вони вирішують укласти незвичну угоду: бачитися лише один на рік , а саме - 9 листопада. Кожного року вони бачаться в цей назначений день. Під час їхніх зустрічей вони більш відкриваються оди одному, стають більш емоційнішими.
Світла і весела книга, яка читається просто і невимушено. Емі - мати-одиначка, яка піклується про своїх дітей після того як її чоловік зненацька її покинув і зник житти своє життя. Але раптом він повертається в її життя і пропонує подбати про дітей, щоб надолужити з ними згаяний час і натомість дати їй можливість перепочити. Тож наша героїня наважується на те, щоб таки дати цей шанс на стосунки дітей і батька, і собі - на своє особисте життя за межами Пенсильванії. І вона вирушає до Нью- Йорка, де на неї чекають нові цікаві знайомства та повна зміна самої себе.
Зазвичай я дуже полюбляю читати біографії, але ця книжка моментами була мені нудною (але це суто мої субєктивні моменти). Хоча насправді, було цікаво прочитати те як ще дитиною Гаррі пережив смерть своєї матері принцеси Діани і як це повпливало на все подальше його життя. Принца Гаррі з дитинства називали «spare» що значить «запасний» спадкоємець.