Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у червні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
#
#
#
#
#
Жінка, яку не забуде наш народ
Леся Українка - це одна з моїх улюблених письменниць. Подобається вона мені не лише через стиль письма а й через неймовірне бачення світу та силу волі. Це справді унікальна історична постать, якою наш народ повинен пишатися адже навіть, захворівши на хворобу туберкульоз в дитинстві вона не кинула перо і витерпіла як і фізичний так і моральний біль. Я нею захоплююся і вважаю що вона зробила неможливе.
#
«Свинка під ялинку», або гумор як він є
Якось я випадково взяла до рук книжку з кумедною назвою і не менш кумедним змістом «Свинка під ялинку» від Юрія Заяця. Це збірка віршованих гуморесок - саме те, що треба, коли накриває печаль і сум. Вірші доповнюються кумедними, навіть карикатурними ілюстраціями. В кінці кожного вірша ми бачимо дату написання. Більшість (у збірці, яку тримаю зараз в руках) датовані 2019-2022 роками і стосуються всього, що нас оточує: від купівлі ковбаси, до субсидій, ОТГ та вірусів.
#
Книга-присвята «Парафінові дрони»
Авторка «Парафінових дронів» удова, її чоловік воїн ЗСУ, який загинув, захищаючи нашу країну. Щоб вшанувати памʼять чоловіка та допомогти військовим авторка видала цю книгу, кошти за купівлю якої було передано на допомогу ЗСУ. На обкладинці книги сама авторка та її син. А сама книга присвячена її чоловікові Артему Червоноокому і від цієї присвяти мурашки по шкірі: «Художнику, який наповнив моє життя барвами, а своє поклав на вівтар Свободи і Незалежності України…» Більша частина книги - поезія, тут є також кілька невеличких новел. На честь однієї з них і названа ця книжка.
#
Цікавий «Ластівчин привіт»
Якщо б ви запитали мене, яку книгу я б порадила читати разом з дітками, то я б без вагань дістала з полиці «Ластівчин привіт» від Наталки Поклад. Чому саме її?
#
Книга, яку хочеться розібрати на цитати: «Триста поезій» Л. Костенко
Я дуже велика фанатка творчості письменниці Ліни Костенко. Вона пише так, що кожне слово має вагу і це відчувається. «Така любов буває раз в ніколи», чи «очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен…». Ліна Костенко майстерно грається з епітетатами, у своїй творчості поетеса поєднує такі речі, які, здавалося б, важко поєднати. Вона робить це так, що коли ми це читаємо, відчувається, що кожна буква, кожнісіньке слово на своєму місці. На мій погляд, її збірка «Триста поезій» - та книга, що має бути вдома у кожного з нас разом із Шевченковим «Кобзарем».