You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Відгук на книгу: Мати все
Відгук на книгу: Молоко з кров'ю
Відгук на книгу: РАЙ.центр
Цепляясь зубами за воздух: шпиль как иллюзия
После "Повелителя мух" я бралась за "Шпиль" без опаски, но коварный Голдинг перевоплотился. Романы не похожи на столько, на сколько это вообще возможно для одного и того же автора, а "Шпиль" - не тот, с которого следует начинать.
Какими качествами должен обладать настоятель собора? Как на счёт гордыни, самовлюблённости, эгоцентризма? Расскажите средневековому служителю о навязчивых идеях и фаллических символах, он нуждается в помощи со стороны.
Поганські звичаї християнських Карпат
Повість написана під враженням автора від побуту мешканців Карпат, життя яких лише по формі християнське, а насправді переповнене поганськими звичаями та віруваннями. З твору М. Коцюбинського перед читачами постає народ, відмінний від решти України, її дика, неосвічена частина.
Відгук на книгу: Помилка
Відгук на книгу: старий у задумі
Глибоке розуміння селянської душі
Своєю повістю О. Кобилянська намагається охопити усі аспекти життя селян Буковини: їхню надмірну любов до землі та господарства, звичаї з усіма їхніми плюсами й мінусами, забобонність та міфологічний світогляд, рекрутчину, яка, мов Дамоклів меч, висить над молодими буковинцями, своєрідний варварський підхід до створення молодих пар без їхньої на те згоди, долю сиріт, вдів, покриток, яких в ті часи було безліч.
Джерельна вода проти комуняків
«Таємне джерело» – це детектив із міфологічною начинкою. На дворі 1981 рік, застійний період совкової імперії. Всюди ще панує дух атеїзму, країна Рад дрейфує між Афганською війною та економіко-технічною стагнацією, натомість маховик пропаганди зомбує радянських жителів світлим соціалістичним майбутнім. У брежнєвські часи нашому письменнику стукнуло 11, відповідно школяр Андрій Кокотюха ще не міг психологічно відчувати епоху, критично осмислювати дійсність. До того ж основні сцени в творі відбуваються далеко від автора, в західноукраїнському селі.
Мертва зона
Гуцало змалював звичайне село, яких тисячі в Україні, що було вкинуте в полум’я війни, як у прямому, так і в переносному значені.
Гуцало змалював звичайних людей, що проживали в тому селі, але зобразив саме той період, коли їм доводилося лише виживати.
Характери цих людей були зображені дуже вдало, живо. Однак незважаючи на ту живість персонажів, автору вдалось якимось чином їх знеособити. Напевно, це було зроблено умисно, аби не відволікати читача від другорядного, створити відчуття певної масштабності.