
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Співець кохання
Так мало ми знаємо поезій Андрія Малишка. У всіх на слуху вічна «Пісня про рушник» і «Вчителька». Справжні хіти, інакше їх не назвеш. Навіть якби Малишко написав лише ці два твори, то став би класиком. Однак у нього чимало інших поезій, головним мотивом яких є любов - до рідної землі- рідного краю («Стежина»), до України загалом («Україно моя»), до матері («Пісня про рушник») й кохання до дівчини («Ти знов мені наснишся»). Я звернула увагу на те, що багато поезій писалося як пісня, тому можуть виникнути питання до римування.
Вірші про природу і кохання. І не тільки
Максим Рильський є визнаним класиком української літератури. Поет, перекладач, надзвичайно талановита людина, батько якої брав активну участь в українському національному русі. Пропонована збірка має назву «Білі мухи». Так прийнято називати в народі сніг. І дійсно значна частина поезій збірки присвячена природі. Причому всі ці вірші написані з ідеальною римою і тактом, тож їх можна вважати зразковими для поетів-початківців. Може скластися враження, що всі вірші - для дітей. Однак ні!
Війна як внутрішнє переживання
Юнгер занурює у топографію війни, в її ритми, запахи і відчуття. Ця книга не про зброю чи стратегії, а про спосіб мислити та відчувати у стані екстремального напруження. Війна тут стає психологічним і метафізичним полем, де відчуття часу, страху і концентрації зміщуються. Фокус книги на парадоксах людського досвіду у війні. Вона руйнує тіло та загострює сприйняття, стирає моральні орієнтири та відкриває нові форми внутрішньої дисципліни. Юнгер не судить і не вихваляє, він документує трансформацію психіки, яка відбувається в умовах екстремальної небезпеки.
Осінь в Пекіні
Автор створює світ, де реальність не підлягає звичним законам. Книга не прагне до логічного розвитку подій. Вона занурює у абсурд. Тут осінь — стан душі, Пекін — символ культурного й емоційного лабіринту, через який проходить авторський погляд на життя. Ідеї книги багатошарові. Віан досліджує абсурд людських стосунків, втрату орієнтирів, одночасно підкреслює красу випадковості. Він запрошує перестати шукати «правильну» лінію сюжету й замість цього відчути потік життя у його хаотичності та непередбачуваності.
Серцедер
Борис Віан створює соціально-філософський експеримент за допомогою абсурдної алегорії. Центральна концепція роману — можливість буквально торгувати серцями. Кожен продаж, кожна втеча серця від власника демонструє наскільки цінності, мораль і почуття в суспільстві підпорядковані. Віан аналізує людську природу через радикальні крайнощі. Кохання тут перетворюється на товар, дружба — на контракт, а мораль — на умовність. Через гру з тілесним і символічним він показує, що наші емоції завжди вразливі до зовнішнього тиску.
