Рецензії та відгуки на книгу

Війна як внутрішнє переживання

Юнгер занурює у топографію війни, в її ритми, запахи і відчуття. Ця книга не про зброю чи стратегії, а про спосіб мислити та відчувати у стані екстремального напруження. Війна тут стає психологічним і метафізичним полем, де відчуття часу, страху і концентрації зміщуються. Фокус книги на парадоксах людського досвіду у війні. Вона руйнує тіло та загострює сприйняття, стирає моральні орієнтири та відкриває нові форми внутрішньої дисципліни. Юнгер не судить і не вихваляє, він документує трансформацію психіки, яка відбувається в умовах екстремальної небезпеки.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано knygalito Пн, 11/17/2025 - 17:37

#

У романі «Хлопчик у смугастій піжамі» порушено важливі питання. Насамперед, це питання цінності людини, її життя. Адже всі ми маємо право жити, мріяти… але іноді хтось прагне його забрати. Двоє дітей, які навіть народилися в один день, друзі, але їх розділяє колючий дріт. Саме він є тим, хто дозволяє одним жити, а для інших вирок, адже їх долю вже вирішили. Чим є насправді ті смугасті піжами? Твір викликає сильні емоції, переживання, співчуття. Повністю поринаєш у сюжет, хвилюєшся за героїв….Сумний твір, але він навчає нас добра та дружби...

Нема оцінок

Опубліковано knygalito Пн, 11/17/2025 - 17:33

#

Василь Стефаник майстер короткого твору. Адже справді важно через невеликий твір передати емоцію, розкрити тему. У новелі «Камінний хрест» розкрито тему еміграції, адже не всі мають бажання залишати рідну землю. Іван Дідух також не хоче виїжджати, і на згадку про себе, життя у цьому місці встановлює камінний хрест. Який уособлює памʼять та безнадію. Навіть прізвище героя має певний символізм. У творі також використано багато символів, які потребують особливого обмірковування. Під час читання новели виникають різні емоції, твір не залишить байдужим читача.

Нема оцінок

Опубліковано knygalito Пн, 11/17/2025 - 17:30

#

Ще одна цікава дитяча українська казка. Легка для розуміння малечі. Яскраво описані персонажі, їхні характери. Казка про звірів, але відносини між ними такі різні. Можна простежити алегоричний образ Лисички, те як вона на свою користь змінила та створила ситуацію. Казка має повчальний зміст, іноді нам потрібно, щоб хтось повірив у наші сили. І котику пощастило зустріти того, хто повірив у нього, та так, що звірі більші за нього аж ховалися від такого шанованого гостя. Казка вчить не опускати руки та вірити у себе.

Нема оцінок

Опубліковано knygalito Пн, 11/17/2025 - 17:20

#

Який прекрасний світ казок! Казка «Кіт у чоботях» є прикладом того, що потрібно вірити у добро. Трапляється, що життя змушує нас засмутитися, але завжди добре, якщо поруч є вірні та справжні друзі. Кіт у чоботях - справжній рятівник, адже не залишає свого господаря у біді. Вигадливий, кмітливий та розумний. Кіт, який взяв все у свої руки, допоміг собі і господарю, стати поважними та шанованими. Казка навчає не засмучуватися, якщо все іде не за планом. Приємна казка, яка точно всім сподобається. І кожному б завадив такий рятівник в вигляді Кота у чоботях.

Середня: 4.4 (5 оцінок)

Опубліковано knygalito Пн, 11/17/2025 - 17:11

#

Іван Франко справжній класик української літератури. Талановитий письменник та поет, йому вдалося передати глибокий біль молодої дівчини, душевні страждання через образ головної героїні. Украдене щастя має дуже вдалу назву, життя, яке без дозволу змінили, а омріяне щастя украдено, зруйновано. Окреслено вибір людини та право кожного вирішувати, що робити у власному житті. І це стосується не однієї людини, а створеного любовного трикутника. Зламаних три життя. Твір, який запамʼятається. Вартий уваги.

Нема оцінок

Опубліковано sveta Пн, 11/17/2025 - 16:39

#

Осінь в Пекіні

Автор створює світ, де реальність не підлягає звичним законам. Книга не прагне до логічного розвитку подій. Вона занурює у абсурд. Тут осінь — стан душі, Пекін — символ культурного й емоційного лабіринту, через який проходить авторський погляд на життя. Ідеї книги багатошарові. Віан досліджує абсурд людських стосунків, втрату орієнтирів, одночасно підкреслює красу випадковості. Він запрошує перестати шукати «правильну» лінію сюжету й замість цього відчути потік життя у його хаотичності та непередбачуваності.

Нема оцінок

Опубліковано sveta Пн, 11/17/2025 - 15:58

#

Серцедер

Борис Віан створює соціально-філософський експеримент за допомогою абсурдної алегорії. Центральна концепція роману — можливість буквально торгувати серцями. Кожен продаж, кожна втеча серця від власника демонструє наскільки цінності, мораль і почуття в суспільстві підпорядковані. Віан аналізує людську природу через радикальні крайнощі. Кохання тут перетворюється на товар, дружба — на контракт, а мораль — на умовність. Через гру з тілесним і символічним він показує, що наші емоції завжди вразливі до зовнішнього тиску.

Нема оцінок

Опубліковано marusya84 Пн, 11/17/2025 - 11:20

#

Джерела українського світогляду

Пані Валентина Борисенко є відомою історикинею та етнологинею. У 2007 році викладачі Київського національного університету під її головуванням підготували цей посібник. Я не навчалася в КНУ як студентка, проте книжечку придбала пізніше, вже в аспірантські роки. І за нею готувалася до іспиту з етнології. Привабило мене найбільше те, що матеріал чітко і логічно структуровано, виділено найголовніше і без води. Серед авторів - знані науковці, як-от: Валерій Капелюшний, Марина Гримич, Леонід Залізняк. Прикметно, що виклад не обмежується етнографією, а охоплює також історію і частково філософію.

Нема оцінок

Опубліковано sveta Нд, 11/16/2025 - 23:48

#

І ми знищимо всіх потворних

Це провокація, замаскована під пригодницьку історію. Віан працює з гротеском так легко. Він ліпить світ, де потворність визначають не пропорції тіла, а пропорції мислення. Ті, хто називає себе вартовими краси, виглядають найбільш страхітливо. Через самовпевнене переконання, що мають право вирішувати кому бути, а кому — зникнути. Віан оголює механіку насильства: воно починається там, де з’являється бажання впорядкувати людство під один мірний інструмент. Стиль роману — танець між сатирою й абсурдом. Віан не пропонує мораль, не виносить вироку.