Книга насичена такими незвичними мовними зворотами. Автор так багато акцентує увагу на дрібницях, описах місцевості, описах зовнішносі персонажів, почуттів, філософських роздумів. Таке не кожному може припасти до душі, адже може видатися нуднуватим. Але насправді тут же і весь смак твору. Треба читати і насолоджуватися неймовірним стилем письма автора. Розповідь ведеться від імені хлопчини, який вирушив у пошуках власної долі. Де і як йому доводилося бувати, ким доводилося бути і працювати, і в які відносини доводилося вступати... Цікаво, незвично.

Після прочитання цієї книги у мене залишилося розбите серце і пошматована душа. При чому серце краялося і душа розривалася від болю впродовж усього твору. Дуже-дуже тяжкий емоційно роман, але це і один з найпрекрасніших творів, які мені доводилося читати. Про часи великої депресії в Америці. Як сильна духом жінка робила все, щоб вижили її діти. У мене це вже друга книга авторки. Перша - "Велика глушина" теж прекрасна. Деякі моменти в обох книгах аналогічні. Наприклад про школу в таборі і школу на Алясці, де різні діти і єдиний хлопчик однолітка.

Взагалі-то я люблю читати історичні романи. Цю книгу в деякій мірі можна до таких віднести. Звичайно, що це художній твір, але там скільки цікавих правдивих історичних фактів. Історія про старшого сина великого композитора Вольфанга Амадея Моцарта - Франца. Про його пригоди у Львові, що в ті часи був частиною Австро-Угорщини і мав назву Лемберг. Сам Франц успадкував від батька неабиякий хист до музики. Він і приїхав до Лемберга викладати музичне мистецтво. Там з ним трапилася низка різних пригод. Він ще й умудрився закохатися в заміжню жінку... Загалом твір дуже хороший.

Ця книга заворожує з першої сторінки. Атмосфера таємничості та інтелектуальної еліти створює особливий настрій. Все подається очима звичайнісінького юнака, що потрапив у нове оточення. Сюжет розгортається неквапливо, але постійно тримає в напрузі. Донна Тартт майстерно розкриває психологію героїв, їхні внутрішні конфлікти та мотивації, надаючи читачеві дослідження людської природи. Дуже сподобалися витончені описи, стилістичні прийоми та образи, створені авторкою. Загалом книга читається легко, навіть не дивлячись дещо шокуючі моменти.