You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Г.К. Андерсен Снігова королева
Про «Снігову королеву» Ганса Крістіана Андерсена знають всі. Та я хочу написати окремий відгук на українське видання від видавництва Абабагаламага. У книгарнях ви знайдете багато різних красивих видань цієї казки. Серед них я вибрала від Абаби.. Чому? Палітурка заворожує своєю красою. Вже з обкладинки відчувається холодність Снігової королеви (у неї значно біліша шкіра,ніж у Кая, якого вона закутала і пригорнула до себе). Всередині нас чекають прекрасні малюнки-ілюстрації, глянцеві сторінки. Таке я обожнюю, хоч це робить книжку важчою.
Чорні смурфи
Пригодницька книга-комікс від автора Дельпорте захопить дитячу увагу. Синенькі кумедні персонажі постійно втрапляють у різні ситуації: вони то літають, то пчихають з незвичним «апчсмурф», то стають учасниками битви, через яку сині смурфи перетворюються на чорних. І це я описала сюжет лише з трьох сторінок, а їх тут 64!
Олег Герман Сто потайних дверей
Сто потайних дверей, або пригоди Джури Михайлика Це не прсто книжка, це - гра. Починати читати слід з першої сторінки, а далі все залежатиме від читача. Автор Олег Герман в кінці розділу питає в читача, що відбудеться далі. Розуміння, що ти впливаєш на історію(на розвиток подій) зацікавлює і додає мотивацію до читання. Хоч і книга дитяча, та «погратися» зможе навіть дорослий, бо питання тут з заковиркою. Наприклад: на початку, якщо на вашу думку джура вирушить на Січ, то вам слід відкрити 81 сторінку і продовжити читання далі.
Джеф Кінні Щоденник слабака
Джеф Кінні (автор Щоденника слабака)створив шедевр для тих, хто не дуже любить читати. Почну з того, що мій племінник якраз такий. Йому важко вгодити,бо вважає - не для нього "ті ваші читання". Читати не любить взагалі, але коли книжку Щоденник слабака купив його друг, раптом зацікавився. Тепер вдома ціла серія книг. Яскраві обкладинки, кожна з яких відрізняється за коліром і назвою (наприклад, "Бридка правда", "Третій зайвий", "Все по-старому")ховають за собою комікс. Як я звикла, комікси відрізняються за розміром і стилем від звичайних книг, але зі "Щоденником.." так не працює.
#
Чому я не втомлююся жити.
Якось потрапила мені до рук книга Ярослава Мельника, назва якої звучить так : «Чому я не втомлююся жити».
В той період хотілося прочитати щось таке мотиваційне, щоб дало добрячий поштовх до дій.
Як то кажуть, не так сталося як гадалося. Автор пише в стилі наукової фантастики. І, склалось враження, що не дуже любить жінок.
Найбільше зі всієї збірки запам‘яталася його історія про матір. Далі обережно! Можуть бути спойлери.
#
Сюзанна Колінз «Переспівниця»
Заключна частина трилогії про Катніс Евердін, її друзів і сім’ю. Але не остання в серії «Голодні ігри».
Якщо ви читаєте «Голодні ігри» лише заради Катніс, то ця серія стане для вас трилогією, а «Переспівниця» фінальною частиною. В такому випадку читати приквел вже не буде сенсу (там головний персонаж - президент Сноу).
Якщо друга частина для мене схожа на іскру, яка розгорається, то «Переспівниця» - сильний вогонь, який палає, здіймаючись так високо, що здається, от-от спалить усе до тла.
#
Сюзанна Колінз «Голодні ігри. Полум‘я займається»
Друга частина культової трилогії, на яку я покладала великі сподівання.
Сюзанна Колінз вже показала як майстерно виходить із безвихідних ситуацій, обходячи гострі кути. Адже (далі будуть спойлери до першої частини, тому обережно, якщо не читали її) у фіналі першої книги в нас був не один переможець як зазвичай.
