You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Ярослав Гашек "Пригоди бравого вояка Швейка"
"...маршем на Сокаль"
- цієї фрази із книги мені було достатньо почути, щоб взяти з цікавості у бібліотеці книгу про Швейка та прочитати її.
Вся книга - це суцільна сатира на війну. Автор висміяв усе, починаючи від солдатського побуту і безглуздої бюрократичної військової системи та закінчуючи релігією та політикою. Розкрадання солдатського майна, тупість воєначальства, їхня ненажерливість та скупість, некомпетентність рядових солдат - зі всім доводилося безпосередньо стикатися Ярославу Гашеку в Першу світову війну.
Бернгард Шлінк "Читець"
"Якщо тебе ніхто не розуміє, то ніхто не може і вимагати від тебе відповіді"
Книга, яка стала бестселером, німецький автор завдяки якій здобув світову славу, а екранізація за мотивами роману - отримала "Оскар".
Так в чому ж феномен цього роману?
Автор на прикладі двох поколінь (тих, хто відчув війну "зі середини" та тих, хто знав її як історію) порушив дуже складні, іноді й табуйовані теми.
Іван Багряний "Тигролови"
"Сміливі завжди мають щастя"
Тайга. Тисячі верств "необ'ятной многонаціональной Родіни". Летить дракон. Шістдесят суглобів чи то вагонів у ньому. І кожен вагон як шістдесят рудих домовин.
Дні, тижні, місяці ... Снує той "дракон" по Сибірській пустелі. Безкінченний залізничний "ешелон смерті" - етапний ешелон НКВД, а йменя йому "Йосип Сталін". "Найдемократичніший ешелон". Ковчег горя, проклять та материнських сліз.
Пригноблена, розшматована, знецінена, у бруді, у корості, в голоді та холоді, в розпачі та безвиході лежить у шістдесятьох рудих домовинах... Україна.
Драґо Янчар "Цієї ночі я її бачив"
"Людину переслідує не те, що вона вчинила, а те чого не вчинила. Те, що вона могла зробити, але не зробила"
Ще одна невідома трагічна сторінка Другої світової війни, яку відкрив загалу словенський письменник Драґо Янчар.
В основі сюжету роману покладена реальна трагедія подружжя Хрібар, яке проживало в маєтку Стрмал у Словенії в довоєнні та часи ІІ Світової війни.
Мирослав Дочинець "Бранець чорного лісу"
"Дім для людини - більше, ніж дім. Це той простір, де людина залишається людиною. Це - осердя людства. І куди б нас не водили мандри, пуповина наша в батьківському домі, а серце під рідним дахом"
Цей автор справді знахар. Карпатський лікар людських душ. Він не повчає, він розмірковує, він мудрує, про те як слід жити у гармонії з природою та у любові до рідного краю. Він знає істину життя.
Костянтин Тур-Коновалов "Крути 1918"
...Їм би тільки кохати та жити, але вони взяли до рук зброю.
Всього декілька годин, але такої мужньої нерівної боротьби із чотиритисячною навалою червоної армії під проводом Михайла Муравйова.
Битва під Крутами - це взірець справжнього героїзму, нескореної відваги та відданості Українській державі.
Там під Крутами 1918 року молоді хлопці полягли в нерівному бою, відстоюючи ідею
Української Народної Республіки.
Після бою надвечір сталося непоправне: близько 30 студентів-добровольців заблукали та потрапили у полон до Муравйова.
Едіт Еґер "Вибір"
"Ми можемо обрати два шляхи - ув'язнити себе чи бути вільними"
Так, це книга про концентраційні табори, але не лише про ті, що створені Гітлером. Це про табори, які засіли в нашому мозку. Це про Вибір, який ми вагаємося обрати: звільнитися від минулих страждань, невдач та суму, які випали на нашу долю та звисли на наших раменах, як наслідок тягнуть нас додолу або обрати життя вільне від болю.
Ентоні Дорр "Все те незриме світло"
"Розплющте свої очі, - і побачите якомога більше, ніж вони заплющаться назавжди".
Діти та війна. Вони живуть у ній, вона довкола них, вони всередині неї, але сприймають її вони по-різну.
Дівчинка Марі-Лор. Француженка. Вона незряча. Її очі - це звуки та дотик. Вона дуже допитлива, її ключі до знань - це шрифт Брайля.
Юнак Вернер. Німець. Теж незрячий. Звісно, в метафоричному значенні. Сирота. Захоплюється радіоінженерією. Один із найкращих учнів Гітлер'югенду. З часом починає розуміти, що нацистська система - не ідеальна. Він починає бачити світло.
Іцхокас Мерас "Нічия триває лише мить"
"Час. У всьому винний час. Людина може багато зробити, дуже багато, проте одного не може - затримати час, повернути його назад, зупинити".
Гра в шахи тривалістю в книгу...
Досвідчений арієць проти юного єврея...
Точність та дисципліна проти
розуму та мудрісті...
Логіка проти хитрості...
Ще жодного разу коменданту Вільнюського ґетто Шогеру не вдавалося вигравати у юного єврея Ісаака.
Але одного разу німецькому офіцеру захотілося розваг... бачте дістали його ті невдачі.
Альвідас Шляпікас "Моє ім'я - Маріте"
"Вовків давно вже не має, вони лише у казках, нині люди як вовки..."
Книга болю, страждання та втрати...
1946р. Вже начебто всі жахіття війни позаду...
А ніт! Голод, жорстокість та безглузді вбивства... існують і далі.
Східна Прусія окупована Червоною Армією. Сім'ї втратили своїх годувальників, немає й домівки над головою.
Діти стають живими мішенями у розвагах для радянських солдат. Все як на полюванні: бах - і нема. А що? Для солдат малі німчаки - це діти ворога, тих хто розпочав війну.