Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
#
#
#
Золотий жук
Едгар Аллан По у «Золотому жуці» відходить від звичного йому мороку не втрачаючи притаманної йому містичної аури. Перед нами захоплива історія скарбів, шифрів, безумства та блискучої логіки. Все починається з… жука. Маленька комаха із золотавим панциром, схожа на артефакт чи символ, стає ключем до таємниці, що веде до справжнього піратського скарбу. «Золотий жук» не просто пригодницька розповідь. Це ще й блискучий приклад дедуктивного мислення. По доводить: справжній інтелект — це не лише дар, а й прокляття, адже той, хто бачить глибше, завжди стоїть осторонь від натовпу.
Форрест Гамп
Форрест Гамп — один із найнеочікуваніших героїв в американській літературі. Він — простий, добрий, злегка наївний чоловік. У нього IQ нижчий за середній, але серце — чисте, як ранкове небо. Роман — це калейдоскоп пригод, що на межі фантасмагорії: війна у В'єтнамі, космічні програми, чемпіонати з пінг-понгу, хіпі, корпорації, президентські зустрічі. Форрест іде крізь усе це, не змінюючись у своїй сутності — бути чесним, допомагати іншим, не хитрувати. І ця простота — його суперсила.
Володар Туману
Карлос Руїс Сафон створює світ, де реальність тонка, як серпанок, а між берегами дитинства і дорослого життя — пливе тінь, у якій живе страх. Історія розгортається повільно, тривожно, і водночас заворожливо. Сафон створює атмосферу тривожну, але поетичну. Кожна сторінка дихає морем, таємницями, дитячими страхами і дорослими помилками. Персонажі живі, тонко прописані. А тіні, що нависають над ними, — це не лише надприродне зло, а й метафора втрати невинності, кінця дитинства, моменту, коли світ уже ніколи не буде простим.
Іствікські відьми
Світ провінційної Америки — тихий, майже сонний. Джон Апдайк розриває цю тишу і показує, що в самому серці звичайного містечка може спалахнути чаклунство — сексуальне, емоційне, метафізичне. Головні героїні — три жінки, три сучасні «відьми», не в традиційному, а радше символічному сенсі. «Іствікські відьми» — це роман не стільки про магію, скільки про жінку. Про жіночу сексуальність, пригнічену й відроджену. Про роль жінки в суспільстві, де її хочуть бачити лагідною, мовчазною, зручною. Апдайк пише про це сміливо, подекуди з сарказмом, подекуди з болем.
Фауст
Гете створив справжній духовний космос, у якому людська душа — поле бою між світлом і пітьмою. Фауст — не герой і не злодій. Його пошук — це паломництво не лише крізь знання, насолоди й страждання, а й через саме життя в усіх його проявах. Втомлений від книг і мертвих істин, він укладає угоду з Мефістофелем — і тут починається шлях, де кожен вибір веде або до загибелі, або до прозріння. Мефістофель руйнує, але й пробуджує. Його іронія, гострий розум і зневага до людських ідеалів роблять його одним із найхаризматичніших антагоністів світової літератури.
#
Пригоди Олівера Твіста
Через наївний погляд хлопчика, що народився у злиднях і виростав серед темряви, автор показує всю потворність байдужого світу — і водночас проблиски надії, які не дають остаточно зневіритись. Олівер — не герой у звичному сенсі. Його зброя — це щирість, незламна внутрішня гідність і здатність відчувати добро. Цей образ чистої душі серед бруду лондонських нетрів — справжній виклик цинізму й байдужості. Мова роману — соковита, емоційна, сповнена іронії та жалю одночасно. «Пригоди Олівера Твіста» — це історія про те, що навіть у найтемнішому куточку світу може народитись душа, що шукає любові.