Чудова, дотепна, весела та захоплива книга одного з найвизначніших письменників. Історія зображена з теплом і щирістю до дитинства, витівок винахідливих на пригоди хлопців, і тому близька кожному читачеві, чиє дитинство минало у подібних обставинах та у ті часи. Автор просто, але переконливо зображує не лише зовнішній світ, в якому живуть головні герої, але і їхній внутрішній світ у всьому багатоманітті емоцій, почуттів, надій, образ і смутку, перших рішень, помилок та випробувань .

Так шкода, що щасливий кінець життєвої історії часто трапляється лише у книзі, а не реальному житті...
Минуло більше тижня після прочитання книги Елеонор Портер «Поліанна дорослішає» про добру, світлу дівчинку, яка вірить в людей навіть тоді, коли вони найменше цього заслуговують...
Мені чомусь, було важко зібратися з думками, виділити найголовніше... Все ж спробую поділитись думками та враженнями:
СЮЖЕТ: захоплює та довго залишається в пам`яті;

"Огненне коло" — це не просто роман про війну, а глибокий роздум над долею українського народу та його прагненням до незалежності. Автор зображує конфлікт не тільки як фізичну боротьбу, а й як духовну війну за право залишатися собою. У своєму творі Багряний підкреслює важливість єдності та солідарності в умовах кризи, коли на карту поставлено все.