Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у квітні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Полювання на виснаження
Якщо ти думав, що після двох попередніх раундів цієї шведської рулетки тебе вже нічим не пробити, Натт-о-Даґ просто мовчки підвищує ставки. Стокгольм 1795 року - це вже не місто. Це агонія, застигла в камені та кризі. Воно вигоріло, згнило і тепер чекає на фінальний удар милосердя. Тут більше ніхто не грає в закони чи справедливість. Усі маски зірвані, інквізиція скасована, залишається тільки голий, тваринний інстинкт виживання.
#
Репортаж із пекла, де чорти носять перуки і камзоли
Слухай, якщо ти думав, що після «1793» можна видихнути, вимити руки з милом і піти пити чай - ти фатально помилявся. Натт-о-Даґ не з тих, хто дає своїм героям відпустку. Він просто бере їх і кидає на ще глибше дно, туди, куди навіть щури бояться спускатися.
#
Книга, що залишає шрами
Забудь про туристичний Стокгольм. Забудь про акуратні кольорові будиночки і спокійну Скандинавію. Стокгольм зразка 1793 року - це відкрита, брудна рана. Король Густав убитий, еліти в паніці, а з боку Франції вже долітає холодний, металевий скрегіт гільйотини. Параноя висить у повітрі, ніби густий ранковий туман над портом. Місто гниє, і всі це знають.
Та «ожинова зима» увійшла в історію , хуртовиною на початку травня…
Сару Джіо я зазвичай беру як своєрідну «після смакову терапію» де знаєш, що за динамічним сюжетом буде фінал, де полегшення від якого емоції зашкалюють більше ніж від сюжету!
Після важких історій, вони читаються легко, але при цьому залишають емоційний відбиток. «Ожинова зима» якраз із таких текстів, зовні спокійна , майже делікатна проза, але всередині вона тримається на темах втрати, материнства, памʼяті та тихої несправедливості, яка не завжди має гучне пояснення.
моторошна історія про темряву, що ховається в людській душі
Книга Андреса де ла Мотта це той тип трилера/детектива який з перших сторінок затягує в холодний, тривожний світ, де легенди і реальність постійно перетинаються. «Гірський король» це історія про зниклу дитину , про маленьке містечко , яке зберігає свої таємниці набагато довше, ніж має право, і про зло , яке виникає, а просто ховається глибше. І саме ця тиша тут лякає найбільше.
#
Любов, яка душить
Коротше, відразу попереджаю: не ведіться на обкладинку чи анотацію. Так, там труп на перших сторінках, але якщо ви прийшли сюди за класичним розслідуванням, де копи шукають докази і допитують підозрюваних, то ви помилилися дверима. "Несказане" - це взагалі не про те, "хто вбив". Це жорстка, душна драма про те, як люди роками живуть під одним дахом і взагалі не знають одне одного.
#
Батя всіх англійських детективів
Коротше, якщо ви думаєте, що детективи почалися з Конан Дойла і його Шерлока - розслабтеся. "Місячний камінь" - це тупо батя всіх англійських детективів. Коллінз видав цю цеглину ще тоді, коли жанр тільки-тільки вилуплювався, але зробив це так грамотно, що багато хто із сучасних авторів досі нервово курить збоку.
#
Кременчуцька коза ностра та мільйони в офшорах
Отже, наша Марго кидає поліцію і вирішує, що тепер вона - приватна детективка. Але спокійні справи про подружні зради чи пошук зниклих родичів - це ж надто нудно, правда? Авторка одразу кидає героїню в епіцентр мексиканського серіалу: колишній (майже) чоловік Марго раптом виявляється генієм кримінального світу, викрадає з банку 9 мільйонів гривень і робить ручкою, розчиняючись десь за кордоном. А паралельно в місті ще й стається серія вбивств. І хто ж буде все це розплутувати?
#
Кременчуцький вайб, селфі з відпустки та ілюзія розслідування
Сюжет переносить нас у серпень 2015 року. Головна героїня Марго Перехрист кидає тепле місце в банку і йде в щойно створену патрульну поліцію в рідному Кременчуці. Її дід - місцева міліцейська легенда, тому на дівчину відразу вішають ярлик «блатна». А тут ще й хтось зливає журналістам її фото з відпустки, і репутація Марго летить у прірву. Щоб довести всім, а головне - собі, що вона чогось варта, дівчина береться розслідувати дивне вбивство в одному з тихих кременчуцьких будинків.
Що ховається під маскою
Другий роман із трилогії Ірени Светек продовжує історію прокурора Міо Ауреллі, але одразу задає інший тон, холодніший, темніший в значно символічніший. Уже з першої сцени авторка працює не лише з фактом злочину, а з образом, тіло, маска білого вовка, ліс як простір, де логіка стикається з чимось архаїчним і майже міфологічним.