Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

4.588235
Середня: 4.6 (17 оцінок)

Читайте, коли готові. Не раніше !

Прочитав її з третього разу, два перші були невчасно. Мені було сімнадцять, коли я вперше взявся за неї  і нічогісіньки не зрозумів. Потім в універі та ж історія. А оцінив і відкрив для себе не побоюсь цього слова  даний шедевр у зрілому віці. Особисто я цю книга порівнюю з Біблією, не в плані світового значення і сакральності звісно, а в плані потреби і готовності до неї. 

вподобати
0 користувачів вподобало.
2
Середня: 2 (1 оцінок)

Незнайомці вночі

Я давно так не хотіла швидко прочитати книгу, щоб просто забути. Не сподобалась.

Книжка гарна й таємнича зовні, тому й купила(( А по факту 200 сторінок чогось незрозумілого, дуже багато слова «серпанок» і діалогів російською, просто записаних українською мовою.

Сто сторінок живе собі хлопець ВІН. Ім’я не вказується. З дому не виходить, працює з дому, живе відлюдником. Коло спілкування дівчина-програмістка, з якою він познайомився онлайн. Він замовляє їжу додому й постійно підглядає за сусідкою з будинку навпроти.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Не сильно знайомий з творчістю О. Генрі, але ця новела - одна з найкращих з тих, що читав. Сюжет простий: дві художниці живуть у Ґрінвіч-Віллідж. Одна, Джонсі, хворіє на пневмонію і втрачає волю до життя. Дивиться у вікно на плющ, що облазить зі стіни, і каже: коли впаде останній листок - помру. Відраховує: п'ять листків, чотири, три... Подруга Сью малює, намагається підбадьорити, але Джонсі вже здалася. Вона чекає, коли впаде останній листок, як вирок. Унизу живе старий невдаха-художник Берман. Сорок років малює, нічого не продав, п'є, зневірився.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4.235295
Середня: 4.2 (17 оцінок)

Сенс буття

Сто (а може, й менше) сторінок тексту. Трохи більше, ніж у «Маленькому принці», бо немає картинок. Не сага на тисячі сторінок, не новела на десять. А просто книга про людину, яка мала сенс буття. І без моря та боротьби не могла жити. Вперше прочитала у школі, як, напевно, і більшість з нас. Тоді книга поставила переді мною проблему життя і смерті та цінності нашого фізичного існування. Рибалка міг загинути. Чи вартою була боротьба, коли на кону власне життя? І тоді, 25 років тому, я обрала б життя. Зараз книга набуває екзистенційних тонів.

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Втеча з поїзду смерті

Дещо незвичний для української літератури твір. Принаймні в 11 класі, коли ми вивчали Івана Багряного, мені так здалося. Ми звикли, що наша класична література про селян та соціально-економічні проблеми, про побут і відносини невісток і свекрух. А тут пригодницький роман, ще і головний герой чимось нагадує Джеймса Бонда чи то Рембо. Надто ідеальний і надто сміливий, надто чесний і надто правильний. Чи є такі хлопці в реальному житті? Григорій Многогрішний утікає з поїзду смерті, що везе його до ГУЛАГу. Блукає тайгою, знайомиться з українською родиною Сірків та закохується в Наталку.

вподобати
1 користувач вподобав.
4.2
Середня: 4.2 (15 оцінок)

Кульбабове вино

Неймовірна книга прекрасного автора! Деніел Кіз геніальний письменник, він як психолог як точно відчуває стан душі людей, як чудового описує стан і настрій своїх персонажів.
Тепла літня історія, яка повертає у дитинство, туди, де попереду ще все літо і, здається, ще все життя. Книга про дорослішання, пам’ять, страхи та радості, про миті, з яких складається наше життя.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Усі квіти Парижа

Події роману розгортаються у двох часових лініях у теперішньому та минулому. Це впізнаваний стиль Сари Джіо, тому я б не радила читати її книги підряд, аби не знецінити враження. Ця історія з тих, після яких ще довго щемить у серці.

Я тут добряче поплакала. Момент з Козі залишив глибокий слід у пам’яті як нагадування про те, якою жорстокою може бути доля, наскільки нікчемними бувають чоловіки й водночас якими сильними є жінки. А материнська любов це неймовірна сила!

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (3 оцінок)
Прочитав відгуки на цю книгу. Є ємкі і чудові, тому не зупинятимусь на деталях, бо все вже описано уважними читачами, Просто власне враження ... Орвелл писав "1984" у 1948-му, під враженням сталінізму та нацизму. Але книга не про минуле, вона про універсальні механізми влади, які можуть виглядати і накше і набути нових форм викликаних прогресом, а по суті бути тими ж. Телеекрани стали смартфонами з камерами та мікрофонами. Міністерство Правди - це алгоритми, які редагують історію в реальному часі. Новомова - це політкоректність, яка обмежує мислимі категорії.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (2 оцінок)
Дуже цікаве фентезі, а найголовніше українська міфологія! Головний герой, Яр Син Богів, йде наперекір сім’ї та традиціям заради дівчини Олесі людини. Він прагне зняти багаторічне прокляття і зупинити ненависть та війну між богами та смертними. Книга про вічну боротьбу добра і зла, і про боротьбу за кохання! Книга захоплює з перших сторінок, легко читається , дуже гарна з гарним ілюстрованим зрізом.
вподобати
0 користувачів вподобало.
2
Середня: 2 (1 оцінок)

Молода дружина

На жаль, книга не стала для мене вдалою. Читається вона легко й швидко за кілька годин осилила, але після прочитання залишається надто багато питань. Невже героїня настільки тупа? Подумати, що спіральні лампи в спальні можуть запобігти вагітності, або зробити тест на коронавірус і вирішити, що ти вагітна для мене це виглядає як повна маячня. Так само дивує, наскільки часто в книзі показано, як героїні вживають алкоголь до стану повної безпорадності. Я б особисто книгу не порадила.

вподобати
0 користувачів вподобало.