You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Цікава книга, яка вирізняється на тлі історій про професора Ленгдона філософським змістом про сенс нашого існування та про вірус, який загрожує людству. Фільм і книга в цьому плані дещо відрізняються. Я із захопленням переглянула кіно, насолодилася краєвидами Італії, перенеслася в Єребатан Сарнічі у Стамбулі, де колись із подругою була на екскурсії. Чудове тло для кадрів і для того, аби зробити сюжет динамічнішим! Однак мене більше зачепила тема жіночого непліддя, яку піднімає автор, і що цей вірус є штучним.
Продовження історії про професора Ленгдона, однак уже без музейного тла. Дія розгортається у Вашингтоні, а в центрі оповіді знову масони. За 12 годин професор мусить розвʼязати чергову головоломку, інакше може загинути його близький друг.
Насправді дана книга мало чим відрізняється від попередніх історій про Ленгдона: масони, жінка в якості напарниці, загадкові символи, які чомусь розшифровуються саме так, а не інакше, біганина заради біганини, головний злочинець - ображений не Всесвіт і свого батька юнак із наркотичним минулим, який вирішив, що є богообраним.
У грудні 2016 року я застудилася і лежала з температурою під 40. Врятували мене кінофільми, зокрема зняті за творами Дена Брауна. Ось тоді я вперше побачила «Інферно» та «Янголи і демони». Динамічні трилери чи екшни, де Том Хенкс демонструє таки непогану фізичну форму.
За декілька місяців я придбала ці книги і проковтнула їх. «Янголи і демони» - це оповідь про Ватикан, про бюрократизм цієї держави, місцями з антирелігійними чи антиклерикальними нотками.
У далекому 2006 році цей твір наробив галасу. Ми закінчували університет, слухали лекції з української мови, однак лекторка настільки були вражена «Кодом Да Вінчі», що щоразу на парах переказувала нам його зміст. Тоді ще не було інтернету, тож ми наївно вірили, що нам розповідають про якесь історичне відкриття, а не переказують сюжет белетристики. Тим не менш, кінофільм із Томом Хенксом і Одрі Тоту за декілька років пішов на ура, а ще за років десять я таки придбала собі книгу.
Так склалися обставини, що я читала цей роман, перебуваючи в Америці, якраз після першої перемоги Трампа на виборах. Відверто кажучи, цей роман мені не сподобався. Ні, не через те, що тут немає професора Ленгдона. Головна причина полягає в тому, що у творі викрито весь бруд американського політичного життя, коли заради карʼєри люди нехтують мораллю, забувають про дане слово, про родинні звʼязки, зраджують та підставляють своїх друзів і колег. Коли відбувається маніпуляція свідомістю виборців. Коли на біле кажуть чорне, і люди в це вірять. Обман у всьому. І справа не лише в Арктиці.
Цей роман Дена Брауна є одним з його перших, ще до всесвітньої слави. Тут немає професора Ленгдона і масонів. Це реально детектив-екшн-трилер. Молодий Том Круз чи Кіану Рівз могли б знятися, якби свого часу планувалася екранізація роману. «Цифрова фортеця» - це пригодницьке чтиво, без напруження мозку та особливої глибини. Читається легко, сюжет є ненавʼязливим. Робиш висновок, що довіряти людям зі свого оточення ніколи не варто: серед них може бути зрадник. Загалом книга прекрасно підійде для тих, хто полюбляє читати в поїзді чи на пляжі.
Мене ця книга захопила, як і інші книги про професора Ленгдона, я навіть була в передчутті за декілька місяців до її придбання. Читала із задоволенням, однак десь на середині роману зрозуміла, хто є вбивцею. І від цього прийшло розчарування. Ден Браун став передбачуваним. Не зовсім зрозуміла, для чого було вставляти гомосексуальну лінію у твір - напевно, задля екранізації, якої поки що нема.
Опубліковано aska.halinka40 Сб, 08/09/2025 - 23:45
#
Цей твір кожен зрозуміє по- своєму.Незважаючи на невеликий обсяг, новела є надвичайно психологічною та філософською.Сучасний читач може розуміти " intermezzo" як бажання людини відійти від шуму багатолюдного міста та перепочити душею на лоні природи, усамітнитись, зібратись з думками. Поля, сонце, жайворонок...краса, яку ми часто не помічаємо в нашому бажанні " вирватись у місто". Іноді кам'яні мегаполіси, потік транспорту, натовпи людей, віртуальний світ руйнують це відчуття свободи, насолоди та єдності з природою.
Опубліковано aska.halinka40 Сб, 08/09/2025 - 23:23
#
Іноді дитячі книги цікаво читати й дорослим. Повість "Дракони, вперед"- це цікава суміш казки, фентезі та пригодницького детективу. Є у ній багато пізнавальних моментів: розповіді про екзотичні рослини, цікаві місця. Читаючи книгу, можна разом з головним героєм Михасем поринути у захопливу подорож у світ драконів, навчитись розуміти мову тварин та рослин, познайомитись з кумедним синім фруктовим драконом Хомою, дізнатись багато цікавого про драконячий рід та разом з героями помандрувати Україною. Ніби сам стаєш частиною міфічної історії та вболіваєш за кожного з героїв.
Опубліковано aska.halinka40 Сб, 08/09/2025 - 19:35
#
Відразу напишу, що це не мій жанр. Книга випадково потрапила мені до рук. Але не шкодую, що прочитала цю повість.Вже з перших сторінок якась загадка,яку хочеться розгадати. Таке собі своєрідне переплетіння реальності з містикою, анатомії з алхімією, історичних фактів з вигадкою. Кохання на межі життя і смерті, моторошні кладовища, викрадання трупів, дивна римська лихоманка, хірургічні театри, дивний доктор Бічем...Сюжет непересічний, запам'ятається надовго. Доля головних героїв Гейзел та Джека до кінця книги залишається загадкою. Прагну прочитати продовження повісті...