Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Як події дитинства формують майбутнє
Читала вперше автора Несбьо і чесно знайомство напевно наше не склалось, або я не зрозуміла автора. Читаючи детективи чекаєш напругу, заплутаний сюжет, або щось цікаве унікальне… однак нажаль ця книга зовсім не така, вона повільна та без характеру.
Карл і Рой виглядають досить дивними персонажами. Їх дитинство ще дивніше. Автор піднімає питання досить важливих і важких тем.. педофілія і інцест то не для кожного читача. Детективна лінія слабенька більше описується самі злочини . Та страшні описи трохи накручують атмосферу.
«Люди рідко бачать те, що є насправді. Вони бачать те, що хочуть бачити.»
Для мене детектив «Гра дзеркал» Аґата Крісті трохи незвичний, він відрізняється від решти.
Ну по перше Міс Марпл, це перша книга де я познайомилась з новим детективом!
По друге детектив не про дії і факти а атмосферу і психологію. Я такий стиль люблю, цікаво читати один раз класичний детектив один психологічний) все відбувається неквапливо , та напруга є, тут переживання героїв межує з розслідуванням.
І так маємо по сюжету
#
Вбивство на фоні кібер-булінгу і соцмереж
Коротше, бро, якщо твої кентярі вічно сидять у коментах, читають треди в Твіттері і думають, що кібербулінг - це просто букви на екрані, то «Чорнильно-чорне серце» жорстко спустить їх з небес на землю. Це шоста книга Роберта Ґалбрейта і тут Страйк із Робін залітають у найтоксичніше болото сучасності - інтернет-фандоми.
#
Зникнення з 70-х на фоні окультизму і таро
Коротше, бро, готуй валідолу пачку, бо ми залітаємо в наймасштабніший і найемоційніший кейс у кар'єрі Корморана Страйка. «Бентежна кров» - це п'ята книга серії, і тут Роберт Ґалбрейт видає такий об'єм і таку густу атмосферу, що я свого часу забув про сон, поки не дочитав цю книжку.
#
Політичні інтриги на фоні Лондонської олімпіади 2012
«Убивчий білий» - це четверта книга про Корморана Страйка, і тут Роберт Ґалбрейт (ну, ми шаримо, що це мама Гаррі Поттера) тупо викручує масштаб на максимум. Це найбільш багатошаровий, заплутаний і політичний кейс, де брудні секрети еліти смердять гірше за лондонську каналізацію.
#
Драма на фоні розчленьонки
Коротше, якщо ви вже трохи втомилися від манірної класики і хочете реального, брудного сучасного лондонського дарку, то «Кар'єра лиходія» Роберта Ґалбрейта (а ми ж усі викупаємо, що це Джоан Роулінг під прикриттям, яка вирішила пофлексити в жанрі тру-крайму) - це тупо відвал кабіни. Це третя книга про суворого приватного детектива Корморана Страйка, і тут ставки злітають до небес буквально з перших сторінок.
#
Belle Époque
«Експрес до Ґаліції» Богдана Коломійчука - це перший роман про комісара Адама Вістовича в час, коли надворі квітуча весна 1906 року. Це пік Belle Époque, золота доба Австро-Угорщини. Але автор не дозволяє читачу довго розслаблятися за філіжанкою кави. Він дуже швидко і цинічно доводить, що блискучий фасад європейських курортів - це лише тонка ширма, за якою розвідки вже методично готують континентальну м'ясорубку.
Арешт Арсена Люпена
Це збірка, що складається з девʼяти новел, і є початком неймовірної серії про французького шляхетного крадія Арсена Люпена, серіал про якого у 1990-ті йшов на 1+1. Власне, саме тоді я дізналася про такого персонажа. Анти-Шерлока Холмса. І навіть не знаєш, на чиєму ти боці, адже злочини Арсена Люпена неймовірні, а сам він доволі харизматичний. Дійсно, хочеться насолоджуватися тим, як хвацько він обходить поліцію та залишає всіх з носом. Перша новела тому має назву «Арешт Арсена Люпена».
#
Просто вижити
Сеттінг роману - Відень 1920 року. Коломійчук блискуче працює з історичною соціологією. Він показує столицю колишньої імперії не як центр культури, а як місто, що програло все. Імперія Габсбургів розвалилася, на вулицях - злидні, інфляція та постійні комуністичні демонстрації. Це ідеальний, мутний бульйон для шпигунських ігор.
#
Ідеальна пастка для ідеальної жертви
Дім на Збіччі неможливо просто знайти на карті Лондона. Маленькі залізні дверцята в глухому провулку з'являються лише раз на дев'ять років і лише для конкретно обраної жертви.