Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
#
Тільки хороші враження
«Книжкове життя Ніни Гілл» Еббі Ваксман — це ідеальне «комфортне читання» для тих, хто вважає за краще провести вечір з книжкою, ніж на гучній вечірці.
Сюжет та героїня
Головна героїня, Ніна Гілл, веде впорядковане життя: працює в книгарні, грає в паб-квізи та планує кожен свій крок у детальному щоденнику. Вона — класичний інтроверт, для якого соціальна взаємодія є енерговитратною. Все змінюється, коли вона дізнається про смерть батька, якого ніколи не знала, і про існування величезної родини, що мріє з нею познайомитися.
Чому варто прочитати:
Найновіші часи
Видаючи свій тритомник 1939 року, Іван Крипʼякевич апріорі послуговувався іншою хронологією та періодизацією всесвітньої історії. Якщо зараз ми починаємо новітню історію з Першої світової війни, то тоді початком новітньої історії була Велика Французька революція. Першу світову історик теж охоплює, але це останній розділ його праці, обсяг якого 50 сторінок. Чимало, якщо весь том це 280 сторінок. Америці та Азії присвячено аж 9 сторінок, зате 20 сторінок правлінню Наполеона ІІІ і стільки ж Східній Європі і Балканам. Мінімальними є нариси про культурне життя.
Середні віки і новий час
У другому тому Крипʼякевич пише про дві епохи - Середньовіччя та новий час, до кінця 18 століття. Розглянуто Візантійську державу, державу та культуру арабів, Хрестові походи, Ренесанс, географічні відкриття, Реформацію і абсолютизм, культурне життя країн. Свого часу я використовувала цей том у 8 класі школи ще в далекі 1990-ті, коли не було інтернету та книжок з всесвітньої історії, а шкільного підручника виявилося замало. Ось якщо дивитися із тих реалій, то працю Крипʼякевича можна розглядати як додаткове джерело знань.
Стародавній світ
Свого часу ми активно використовували перший том всесвітньої історії Івана Крипʼякевича на першому курсі історичного факультету. Це був 2001-2002 навчальний рік, жодної наукової літератури українською мовою тоді ще не було. Для свого часу це була досить непогана книга. Але пройшло не одне десятиріччя, наука розвинулася, тому багато речей, про які пише знаний історик, втратили свою цінність або є застарілими. Так, можна почитати про первісну людину і про цивілізації Єгипту, Месопотамії, Індії, Китаю, і Греції та Риму. Однак на газетному папері і з поганою якістю світлин.
Чудовий мотиватор
Спершу я скептично поставилася до ідеї авторки. Прочитала перші написи про княгиню Ольгу та Святослава, не побачила в них нічого нового й дещо розчарувалася. Не зовсім погодилася з твердженням авторки про те, що це нормально укладати шлюб без кохання; що кохання якраз виникає у шлюбі, а до цього була закоханість. Однак з кожним новим нарисом я доходила висновку, що книга мене затягує, що я хочу читати її, мені цікаво!
Зрадниця Єлена
Є в Михайла Старицького прозова трилогія «Богдан Хмельницький» (російською мовою) та драма (українською). Звісно, не слід дивуватися штампам, що присутні в історичній драмі, яка завершується картиною Переяславської ради. Інакше цензура не пропустила б твір.
Кохання під час війни
В основу повісті покладено реальні історичні події, коли восени 1654 року, під час Національно-визвольної війни, Орися Завістна (дочка чи дружина сотника - різні інтерпретації джерел) підпалила порох у льосі у фортеці Буша. Це затримало просування польських військ. Ціною свого життя та життя жінок і дітей було врятовано час для Богдана Хмельницького. Проте Старицький кладе в основу твору не лише цей історичний факт, він обігрує ще тему кохання Орисі до Антося - хлопчика, що виріс із нею, проте потім перейшов на бік поляків, дізнавшись про своє шляхетне походження.
#
#
Рідне місто очима економіста
Минулого року пішов у засвіти професор Євгеній Ходаківський. На жаль, не була з ним знайома особисто й не читала його економічних творів. Можливо, мені має бути соромно. Коли ж купувала у крамниці цю збірку віршів, навіть не знала, ким є її автор. Просто захотілося погортати зимовими вечорами якусь ліричну літературу про рідне місто. Вірші мелодійні, проте видно, що їх писав не професійний поет, а людина, яка створює мистецтво для душі.