You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Арчибальд Дж. Кронін "Ключі царства"
Щоразу читаючи книги на тему розмежування віри та релігії, задумуюся над тим, що такого штибу книги, мабуть, знаходять мене самі. І скажу від себе, що дуже цікаво співставляти як до такого делікатного питання підійшли у своїй творчості митці. Кожен по особливому, але помітно, що Арчибальд Дж.Кронін підійшов до даного питання із винятковим духовним піднесенням та високою моральністю.
Іво Андрич "Зеко"
Мені дуже імпонує творчість Іво Андрича, та й взагалі балканська література, є у ній щось таке тужливе й сумне, але разом з тим приправлене дрібкою іронії. Минулоріч я читала у Іво Андрича роман "Міст на Дрині", і мені до вподоби закладені сенси - міст, як символ єднання. Цього разу познайомилася із короткою прозою Іво Андрича, у збірці є чимало оповідань, але найбільше зворушив твір "Зеко".
Томас Манн "Будденброки. Занепад однієї родини""
Тема занепаду, відтворена у літературі, викликає у мене цікавість завжди, попри її гнітючість. До неї звертались чимало митців, але я не вбачаю доречності в порівнянні, хто до даного питання підійшов епічніше, а хто менш, кого твори вже стали культовими, а кого не такими популярними. Кожен відтворив проблему занепаду суспільства по особливому, але на мою думку якщо не помиляюся, Томас Манн був одним із першим, хто заговорив про це.
Джон Голсуорсі "Сага про Форсайтів"
Зізнаюся, що коли читала "Сага про Форсайтів" Джона Голсуорсі, а перед тим почитавши "Будденброки" Томаса Манна, мене не залишало відчуття порівняння цих двох епічних родинних саг. Але якби мені не хотілося б звести прочитане до порівняння, все ж розумію кожен роман заслуговує окремої уваги.
Так, в кожному з цих романів є спільно порушенні теми, такі як от занепад вікторіанської доби. Кожен із авторів майстерно відтворив тему зламу, непорозуміння між старшими та молодшими поколіннями.
Джон Герсі "Хіросіма"
Дивлюся на обкладинку цієї книги, і бачу як зупинився час, ніби як застиг у невідомості. Циферблат показує час вибуху, коротка мить, спалах, "бабах", після якого загинули сотні тисяч людей, ще півтора десятка тисяч - пропали безвісти і понад 37 тисяч залишилися травмованими.
Роальд Дал "Чарлі і шоколадна фабрика"
Кожного разу як відкриваю дитячі історії, щоразу переконуюся, що усі дитячі книги, насправді порушують проблеми дорослих. І ця книга у деякій мірі моралізаторська й повчальна, приправлена дещицею англійського гумору, можливо навіть уособлює у собі трактат, який критикує суспільний лад, що не так і легко сприйняти як дитячу книгу.
Роальд Дал "Матильда"
Ще одна повчальна історія від Роальда Дала, яка підійде для читання різним поколінням. Щоразу читаючи книги Роальда Дала, я переконуюся у тому, наскільки відповідально письменник підійшов до створення своїх книг: діти стриймають їх захопливими та веселими, ну а дорослий читач неодмінно помітить прихований повчальний мотив.
Гайнріх Бьолль "Дім без господаря"
Ця книга важким каменем запала мені в душу, про неї я згадаю досить часто, напевне частіше ніж будь-яку іншу книгу. І не помилюся, якщо скажу, що саме такого ефекту чекаю від читання - щоб брало за живе, а прочитавши книгу ще довго, обдумувати прочитане.
Вільям Фолкнер "Домашнє вогнище"
Зі всіх новел збірки "Домашнє вогнище" найбільше у мене враження викликала новела "Зійди, Мойсею".
Невеличка оповідь, яка зі самої вже назви викликає біблійну алюзію. Досить помітним є те, що Вільям Фолкнер дуже гостро підняв питання рабовласництва та панування білими над чорними, тому згаданий образ Мойсея служить не просто як біблійний персонаж, у новелі - він символ звільнення від рабства. Письменник таким чином переосмислює біблійні сюжети в контексті біблійної історії.