Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Сватання на Гончарівці
«Сватання на Гончарівці» комедія про реальне народне українське життя. Твір дещо перегукується з «Конотопською відьмою», але без містики, хоча мотив віри в забобони тут також посідає помітне місце. Це яскраво простежується у фразі: «Раз вже хустку одержав Олексій, то він і повинен стати нареченим Уляни! Якщо інакше то гріх!»
П’єса передусім про почуття Уляни та Олексія ,головні герої, які щиро кохають одне одного й потрапляють у кумедні ситуації. Водночас автор майстерно висміює дурість і самовпевненість в образі Стецька.
Лови
У збірнику творів Панаса Мирного мою увагу привернула маловідома новела «Лови». Як і належить представникові реалізму, Панас Мирний, описуючи, здається, особисте життя простого пристава, знаходить глибинні соціально-економічні підвалини поведінки героїв та жодною мірою не симпатизує їм. Головний герой Григорій є незаможним приставом. Люди говорили, що він був у солдатах, мав дружину, яка нещодавно померла і залишила йому непоганий спадок. І ось цей 27-річний чоловік, через два місяці як став удівцем, одружується із інституткою Орисею, що молодша від нього на десять років.
#
Екосистема харківських підвалів
А ви в курсі, що Сергій Жадан зробив неможливе? Він взяв Харків - місто заводів, ринків і похмурих під'їздів - і переконав нас, що це, бляха, стародавній Вавилон. Що місцеві гопники - це напівбоги, а тьотки з базару - це шумерські жриці любові. До того ж, виявляється, Месопотамія - це не в Іраці, а десь в межиріччі Лопані та Харкова.
#
#
Філософія причетності
Коли розгортаєш «Чорного Ворона» (а правильніше - «Залишенця»), ти не читаєш текст, ти вдихаєш запах прілого листя Холодного Яру, пороху і крові, яка не засохла за сто років. Шкляр зробив те, що не вдалося історикам: він випустив привидів із архівів і дозволив їм ходити серед нас.
Місяць, обмитий дощем
«Місяць, обмитий дощем» Володимира Лиса автобіографічна книга, над якою автор працював багато років. Це шлях від дитинства до зрілого віку, від перших запитань до глибоких роздумів про сенс життя, людину, пам’ять і вдячність.
З цієї книги потрібно починати знайомство з Володимиром Лисом. Вона допомагає відчути його стиль, мислення, внутрішній світ. Тексти читаються як тихі розмови з автором щирі, справжні!
#
Машина часу мого дитинства
Це не просто роман, це - машина часу мого дитинства. Коли я беру в руки «Таємного посла» Володимира Малика, я відчуваю запах старого паперу і той особливий драйв, коли ти читаєш під ковдрою з ліхтариком, бо мама вже тричі казала спати. І давайте відкинемо скромність: Малик - це наш Олександр Дюма, тільки без французьких мережив, зате з шаблею і присмаком солоного поту.
#
І защеміло...
Випадково наткнувся тут на обкладинку книги з цією казкою ...і защеміло...за нашим, рідним.... Ця казка - це суміш тепла від бабусиного голосу і холодного розуміння, що ми втрачаємо цей світ, світ, де магія була не в спецефектах, а в звичайному пеньочку.
На камені
Однією з новел у цій збірці є «На камені». Унікальний твір, написаний в імпресіоністичній манері. Читаєш - і нібито перед тобою твори Клода Моне : настільки тонко й зі стилем описано море і кримське узбережжя. Невеличке татарське селище. Кавʼярня. Тут гуртуються місцеві. Кава їх єднає. Старий грек припливає із сіллю, а його найманець турок Алі допомагає розвантажити товар. Подібна картина має місце час від часу. Проте що змінилося? А те, що дружина різника Мемета, в яку таємно закоханий Алі, вирішила піти освідчитися хлопцеві і втекти разом із ним від нелюбого чоловіка.