Рецензії та відгуки на книгу

Це пʼєса Василя Врублевського, написана в сатирично-іронічному стилі й у постмодерному ключі. Героїв геть небагато, проте вони колоритні. Молодий чорт Антипко, що мріє про серйозну науку та такий собі лісовий кулібін; Відьма, яка має зарядити смартфона та полетіти заради цього до МкДональдсу на спроектованому Антипком пристрої; її племінник граф, що через прокляття заростає шерстю та іклами та скоро має стати вепром, а ще Навка, Русалка, Лихваріус. У пʼєсі цікавим є не стільки сюжет, скільки діалоги героїв, особливо репліки Відьми, в яких знаходимо і суржик, і арготизми, і рекламу.

Фраза «Крим наш» стала фатальним маркером епохи, гаслом, що у 2014 році розкололо реальність на «до» і «після». Проте за гучним політичним криком завжди ховалася тиша нерозуміння. Чи був Крим справді «нашим» для середньостатистичного українця до анексії? Чи знали ми його не як курортну декорацію, а як живий організм зі своїми шрамами, пам'яттю та голосом? Роман Анастасії Левкової «За Перекопом є земля» стає тим дзеркалом, у якому гасло «Крим наш» розсипається, поступаючись місцем складнішій і чеснішій істині: Крим - це не трофей, а земля, яку нам ще належить пізнати.

Ну так, Vivat Класика моя слабкість, цю серію я просто обожнюю! Роман досить незвичний важко повірити, що він написаний понад сто років тому, адже звучить напрочуд сучасно. Читається легко, хоча подекуди сприймається непросто особливо через теми політики, партій, соціалізму. Не сподобалася велика кількість згадок про Росію та росіян розумію, що це реалії того часу, але нині це зовсім не відгукується.