
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Тінь вітру
Від перших рядків "Тінь вітру" огортає читача чарівним серпанком, немов нічний туман над старовинними вулицями. Карлос Руїс Сафон створив не просто роман, а справжню готичну симфонію, де кожен акорд — це містика, детективна інтрига і ніжна мелодія кохання. Ця книга — це ода друкованому слову, гімн силі пам'яті, що зберігає забуті таємниці. Барселона в романі не є просто декорацією. Вона — жива душа, що дихає історією. Сафон змальовує її вулиці, площі та готичні квартали з такою любов'ю, що місто перетворюється на химерний лабіринт, де за кожним поворотом ховаються привиди минулого.
Гімн втраченому життю
Гімн втраченому життю та маленькому бунту. Головний герой, альтер-его Буковскі, Генрі Чінаскі, влаштовується на роботу в поштову службу США. Єдиним порятунком від цього кошмару стають жінки, алкоголь і ставки на кінних перегонах. Історія Чінаскі — це історія бунту, що проявляється не в революції, а в дрібних актах непокори: у прогулах, пияцтві та відвертому презирстві до "нормального" життя. Стиль Буковскі — це його візитна картка. Він пише прозою, що нагадує розмову в барі: прямолінійно, без зайвих прикрас, з використанням грубої лексики.
#
Рецензія на книгу "Цього літа я стала вродливою"
Прочитавши книгу під назвою «Цього літа я стала вродливою» авторки Дженні Хан, змусив мене пригадати свої перші почуття, як усе починалося, від захоплення і до серйозних почуттів закоханості. Для мене це легкий, позитивний роман, який розкриває почуття молодої дівчини, яка лише починає вірити у кохання.
Роман Дженні Хан «Цього літа я стала вродливою» належить до тих історій, які з першої сторінки переносять читача у світ юності, коли все здається новим, а почуття — особливо гострими. Це не просто літня історія, а книга про дорослішання, внутрішні зміни та спроби зрозуміти себе.
Світло в серпні
трагічна і жорстока картина американського Півдня. Це твір, де час не плине лінійно, минуле не відпускає сьогодення, а привиди расизму, релігійного фанатизму та морального занепаду блукають у променях серпневого сонця. Центральна фігура роману чоловік, що не може визначитися зі своєю расовою ідентичністю. Назва "Світло в серпні" є глибокою метафорою. Серпневе світло на Півдні — яскраве, палюче, але водночас відкидає довгі, похмурі тіні. Це ідеальний образ для роману, що досліджує Расизм і ідентичність.
Перевтілення
твір вражає своєю абсурдністю та психологічною глибиною. Перетворення в комаху — це не жахлива подія, а лише привід для того, щоб його родина, суспільство і він сам усвідомили, наскільки він насправді був чужим. Кафка не пояснює, чому Ґреґор перетворився. Це не має значення. Головне — наслідки. "Перевтілення" — це глибоке дослідження багатьох тем. Відчуження основна тема повісті. Ґреґор був відчужений від родини ще до трансформації. Його сприймали як джерело доходу, а не як особистість. Перетворення лише зробило це відчуження видимим. Мова Кафки холодна, лаконічна, майже протокольна.
Найвидатніша поетеса сучасності
Ліна Костенко… Відома шістдесятниця, активна громадська діячка, патріотка. Носій українського духу перемогу. Борець до останнього. Філософиня. Про неї можна говорити багато. Її поезії - то віддзеркалення її внутрішнього світу.
Вже почалось, мабуть, майбутнє…
Хмельницький як звичайна людина
Битва під Берестечком 1651 року в історичній літературі вважається найбільшою поразкою Богдана Хмельницького під час Національно-визвольної війни. Кримський хан, який до цього вже зраджував козаків під Зборовом, знову перейшов на бік поляків. Йому був потрібен баланс сил, а не перемога чи то поляків, чи то козаків. Цього разу хан навіть полонив Богдана Хмельницького, який кинувся наздоганяти правителя Кримського ханства, що вирішив втекти з поля бою.
Шантарам
"Шантарам" – це не просто роман, а монументальна фреска, що змальовує епічний шлях падіння і відродження, витканий з ниток дружби, зради та невтомних пошуків сенсу. Ця книга – це потік бурхливої річки свідомості, що несе читача в саме серце хаотичного, але неймовірно живого Бомбея 80-х. Її сюжет – це калейдоскоп доль, де дикі пригоди в трущобах змінюються філософськими відступами, а жорстокі розборки – участю в афганській війні. Це історія-ода силі людського духу, яка відчайдушно прагне до світла навіть у найглибшій темряві.
Донька циркача
Хоч обидві книги Юстейна Ґордера є філософськими притчами, вони звучать на абсолютно різних струнах людської душі. "Донька циркача" — це витончена інтелектуальна гра, лабіринт, де автор, наче майстерний ілюзіоніст, грає з нашими уявленнями про реальність, пам'ять та ідентичність. Він спонукає нас зануритися в глибини свідомості, поставивши під сумнів саму природу наших спогадів: чи не є наше життя лише ретельно скомпонованим набором історій? Натомість, "Помаранчева дівчина" — це пронизлива сповідь, вилита на папір у формі останнього послання від батька до сина.
Ті, що співають у терні
це історія вічної боротьби між обов’язком і почуттям, між духовною відданістю та земною пристрастю. Ця дилема незмінно переслідує героїв, перетворюючи життя на біль і сум. Маккалоу майстерно прописує безліч другорядних персонажів, що робить роман багатогранним і живим. кожен з них вносить свій внесок у величну, але сумну історію родини. Назва роману — це головна метафора твору. Вона походить від кельтської легенди про птаха, який співає найкрасивішу пісню у світі, лише коли її серце простромлює терновий кущ