Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у березні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
На кону - сама суть і життєздатність Ердасу
«Вічне дерево» Марі Лу - це не просто галочка в кінці довгого циклу. Це той випадок, коли фінал запам'ятається надовго. Авторка, яка добре знається на конструюванні антиутопій, стягує всі розкидані нитки в такий тугий вузол, що аж іскрить. Тут уже давно не йдеться про якісь там магічні брязкальця чи битви за артефакти. На кону - сама суть і життєздатність Ердасу.
#
Любов, яка перемагає навіть смерть.
Усім нам відомо, що смерть - це кінець життя і від неї нічого хорошого. Смерть розлучає нас з друзями, коханими та родиною, не дає нам закінчити початі справи і заберає наші душі невідомо куди. Ще жодна людина на землі не змогла перемогти її але письменниця Астрід Лінгрен, яку ми всі знаємо і любимо одного разу взяла своє перо і створила неперевершену історію про двох братів Карла і Юнатана, які за допомогою братської любові одне до одного змогли бути разом попри смерть ( хай не в дома, а в іншому світі) але всеодно разом...
#
Суть гри
Локація змінюється на Будапешт. Місто величних мостів і прадавньої магії крові. Наша Варта вже давно не та наївна львівська неформалка. Тепер вона - ключова фігура на шахівниці Центральної Європи. У Будапешті збирається весь магічний бомонд, стартує нова, максимально жорстока гра, де правила постійно змінюються на ходу, а вчорашні союзники можуть легко встромити ножа в спину в будь-яку секунду.
#
Двіж у Празі
Коротше, бро, якщо ти думав, що львівська Гра з першої частини - це була вершина магічного хардкору, то в другій книзі «Варта у Грі. Артефакти Праги» Наталія Матолінець просто зриває різьбу і викручує тумблер епічності на максимум. Ми виходимо на міжнародний рівень! Погодься, особливо цікаво читати про поії в Європі з погляду української авторки.
#
Блокноти Агнеси
Після вибухових подій другої книги світ буквально тріщить по швах і розколюється на три ворогуючі табори: королівства Сонячне, Місячне і Чорної діри. І тут авторка блискуче деконструює міф про всемогутність божественних сутностей. Інкарнати, які століттями гралися людськими долями і вважали себе недоторканними, раптом стикаються з новою, неконтрольованою загрозою. Ця напасть нищить усе на своєму шляху, не розбираючи, хто перед нею - смертний чи втілення зорі.
#
На порозі тотальної війни
Для Сонячного королівства настають темні часи. Невдоволення низів, яке раніше просто тліло, тепер переростає у відкриті бунти. Як це часто буває в переломні історичні моменти, коли правляча еліта відірвана від реальності та зайнята власними міжусобицями, достатньо однієї іскри, щоб суспільство спалахнуло. Адель більше не просто журналістка-одиначка; вона опиняється в самісінькому епіцентрі політичного кратера, де стикаються інтереси наймогутніших істот планети.
#
Тиша та Клуб пекельних джентельменів
Сюжет починається з дуже приземленої і зрозумілої проблеми: Адель Фейбер та її брат Яґо живуть у бідності в маленькому містечку Шу. Їхніх батьків забрала тиша - моторошний туман, у якому ховаються монстри пожирачі. І замість того, щоб просто сидіти і страждати, Адель вирішує діяти дуже сучасно - вона хоче написати сенсаційну статтю для головної газети Сонячного королівства.
Чорний ідол
Сьогодні відкрила для себе цього талановитого автора, майстра оповідань у стилі фентезі і горору. Чесно кажучи, мені здавалося, що читаю Лавкрафта - стиль дуже схожий. Така сама темрява всюди, містика, демонічні істоти і герої, причому не знаєш, хто з них позитивний, всі вони здаються негативними. Оповідання «Чорний ідол» входить до цієї збірки. Дія відбувається у Зотіку, як пише автор, то є останній континент Землі. У місті Уммаос зʼявився чаклун Намірра, який раніше був хлопчиком-жебраком і просив милостиню. Однак ніхто в місті про це не знає, всі думають, що він прибулець.
Дві залізні людини
Чим ближче до фіналу, тим цікавішими й дорослішими постають сюжети з історії Країни Оз. Я б навіть сказала, що останні томи цієї саги мені сподобалися більше, ніж перші. Зʼявилася якась зрілість, логічність, зваженість. От і цей том мені сподобався. Він, до речі, повністю відповідає назві: йдеться саме про Залізного Лісоруба, точніше - про пошук ним своєї коханої. Колись давно Нік був людиною і кохав дівчину, яка працювала на злу тітку, що була проти одруження. Тож тітка попросила у злої чарівниці зробити так, аби Нік не становив загрози.
