Рецензії та відгуки на книгу

Південні вірші

Що може обʼєднати Євгена Гребінку, Лесю Українку, Михайля Семенка, Майка Йогансена, Євгена Маланюка? Окрім любові до літератури, ще море і любов до Південної України, - Одеси, Херсонщини, Криму. В цій оригінально оформленій збірці з надзвичайними ілюстраціями знаходимо поезію різних стилів, проте її єднає любов до південної природи і моря. Ось «Човен» Євгена Гребінки як символ людини у великому світі: човен є безсилим проти морської стихії - так само людина є слабкою у вирі всесвіту. Проте варто боротися і жити, хай це може призвести до трощі.

Нема оцінок

Опубліковано Матвієнко Людми... Ср, 02/11/2026 - 22:03

#

"Читанка" це друга книга Володимира Ковцуна що була видана в 2025році. Вона як і перша "Від нервів" складається з гумористичних але дуже життєвих оповідок про дитинство проведене в селі Гнилички, юність, зрілість і сьогодення. Читаючи книгу ніби поринаєш спогадами у власне дитинство і на душі стає неймовірно добре і вуста розпливаються в задоволеній посмішці.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано Яна Талайло Ср, 02/11/2026 - 21:02

#

Кирило кожум'яка або Герої. Які вони?

Українська казка '" Кирило кожум'яка" може нас не лише розважити чи захопити а й розповісти нам про справжніх героїв і які вони. Я охоче поділюся з вами, тим що зрозуміла з цієї історії тільки по маленьких шматках.

Середня: 4.8 (4 оцінок)

Опубліковано Chloia Ср, 02/11/2026 - 20:44

#

Нещасне кохання, несправедливість і підлі люди. Напевно, такі ситуації й справді виникали через неосвіченість та обмеженість суспільства. Авторка наголошує на проблемах любові й зради, патріотизму та підлабузництва, стосунків між батьками й дітьми, ролі виховання. Історія Марусі та Грицька тісно переплітається з широкою картиною долі України. Марусю звинувачують в отруєнні Грицька всі проти неї, хоча насправді отруїти вона хотіла не його, а себе. Грицько для мене дуже неприємний персонаж: він кохав Марусю, але слухався матері й одружився з багатшою.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано Сучасний кент Ср, 02/11/2026 - 19:57

#

Вайбова рецензія 12.0. Главне - візія і братани поряд

Ну що, чуваки і чувіхі, тримайте штурвал, зараз буде такий форсаж, аби картинка перед очима не поплила, бо базаримо про "Летючий корабель". Це не просто казка про транспорт, це реальний гайд по збору топової команди під неможливий таск. Це історія про те, як повний «дурень» став власником унікального стартапу і забрав головний приз.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано Сучасний кент Ср, 02/11/2026 - 19:38

#

Вайбова рецензія 11.0. Епік фейл

Слухай сюди, зараз буде розклад на один із найдавніших кейсів про те, як груба сила зустрічається з жорстким крафтом. «Кирило Кожум’яка» - це тобі не сопливий фентезі про ельфів, це трушний олдскульний бойовик про челіка, який зробив себе сам, буквально працюючи руками 24/7.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано Chloia Ср, 02/11/2026 - 19:24

#

Повість розповідає про те, що навіть княжа влада не є абсолютною, адже над нею завжди існує вища сила. Влада, багатство й високий статус виявляються безсилими перед справжньою загрозою. Щороку Змій вимагав від князя викуп, тримаючи весь народ у страху та покорі, корились змію який поселився у водах Дніпра! Коли ж чудовисько забажало отримати доньку князя Гориславу-Людмилу, відчай охопив не лише батьків, а й увесь княжий двір. Сльози й золото не могли змінити долю, тож почали шукати героя, здатного зупинити зло.

Нема оцінок

Опубліковано Сергій Іщенко Ср, 02/11/2026 - 19:11

#

Це, мабуть, одна з найчесніших книг про те, що коїлося після війни. Зазвичай нам розказують про героїчну відбудову, а тут автор копнув глибше: він показав, що перемогти нацистів - це лише пів діла. Набагато важче виявилося здолати внутрішнього ворога - усю ту бюрократію, пристосуванство і дрібних чиновників, які на війні наживалися, а тепер керують. Головний герой, Марко Безсмертний, тут невипадково має таке прізвище. Це прямий натяк: народ, який хоче правди, знищити неможливо.

Середня: 4 (2 оцінок)

Опубліковано Chloia Ср, 02/11/2026 - 19:02

#

Тіні забутих…

«Тіні забутих предків» повість Михайла Коцюбинського, написана під враженням його перебування на Івано-Франківщині, де він отримав багато вражень від життя гуцулів та їхніх традицій. Повість описує гармонію між людиною і світом природи, життя і смерть, добро і зло, язичництво і християнство, силу кохання та неможливість жити без нього. Повість сповнена дивовижних створінь нявок та чугайстера. Міфічна складова робить повість особливо цікавою й атмосферною.

Нема оцінок

Опубліковано Сергій Іщенко Ср, 02/11/2026 - 18:53

#

Повість Михайла Старицького - це не суха хроніка війни 1654 року, а емоційний вибух і висока трагедія античного масштабу. Автор перетворює оборону маленької фортеці на символ національної незламності. Центральний нерв твору - образ Орисі. Вона стоїть перед найстрашнішим вибором: особисте щастя з коханим Антоном, який опинився по той бік барикад, чи вірність своєму роду. Її рішення підірвати пороховий льох разом із собою, ворогами і коханим - це кульмінація жертовності. Старицький майстерно показує, що є речі, важливіші за життя - це честь і свобода.