Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків в серпні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
(1 оцінок)
Опубліковано kriukov7@ukr.net Нд, 08/24/2025 - 23:16
#
Чудовий роман,але читаючи його ,все надіявся ,що закінчиться твір щасливо.Мегі зійдеться з Ральфом,Думка ця не відпускала мене ,не знаю чому,Може автор ,так і запланував,Жіноча любов,почуття були сильніші від чоловічої,Це було несправедливо,заставило страдати Мегі .Не сподобалась ця слабкість священника,,бо він міг стати щасливим,але не судилось.Він вибрав інший шлях,і долю.Хай би що,але роман треба перечитувати,і вірити в справжнє кохання.,яке може прийти в свій час,Треба тільки впустити його в своє серце.
(1 оцінок)
Опубліковано kriukov7@ukr.net Нд, 08/24/2025 - 22:42
#
Письменник,написав цей роман в 1962 році,але читається він як був написаний недавно,в наш час,Бо сучасна молодь дуже схожа книжних героїв.А 17- річний Алекс ,злий жорстокий ,який шукає пригоди на свою голову,після вбивства ,літньої жінки,попадає в місця позбавлення волі.Його ,за допомогою спеціальної програми хочуть виправити.,позбавляючи свободи вибору.Цей науково -фантастичний твір Ентоні Берджеса про добро і зло ,Треба всім нагадувати ,про важливість свободи волі.,про те ,що юні люди потребують освічених наставників,мудрих батьків,які підкажуть правильні шляхи життя,Щоб менше було таких
Нема оцінок
Опубліковано 0957637235 Нд, 08/24/2025 - 21:34
#
Це одна із новел, у якій важко оправдати жінку. Зрада, перелюб, пограбування власного батька, мандри із одного куточка світу в інший - це неповний перелік того, що зробила головна героїня за надзвичайно короткий період часу.
Твір написаний у незвичній формі: головний герой Хома читає лист від колись коханої дівчини. Час від часу він переривається монологами, спогадами і роздумами головного героя. Можливо саме тому ми і не можемо зрозуміти до кінця мотивів і думок його коханої, адже про неї ми знаємо лише з написаного нею листа.
Чи зміниться вона, повернувшись до кохання свого дитинства?
Нема оцінок
Опубліковано 0957637235 Нд, 08/24/2025 - 21:23
#
Повість, яку неможливо читати без сміху. Але чи є смішним те, що Кайдашисі викололи око? Ні, але смішною є причина, чому вона постраждала. Чи весело те, що дві сім'ї ворогують? Аж ніяк. Але чому вони ворогують? Кабан на городі, півень, курча, груша - здавалося, дрібниці. Тобто протягом усього твору спостерігається закономірність - причина є смішною, наслідок - плачевним.
Ця повість досить легко читається, просто сприймається, бо написана простою мовою про простий народ. Починаючи читати її, я не помітила, як дійшла вже до передостаннього розділу!
Нема оцінок
Написана у типовій манері для Модіано книга про минуле і про післявоєнну Францію, про памʼять і місце звичайної людини в історії. Знову ж таки з елементами детективу. Літній письменник Жан Дараган, живе собі самотою і нікого не цікавить. Аж раптом телефонний дзвінок - невідомий знайшов записник і хоче його повернути письменникові. Той нібито не проти. Однак під час зустрічі в невідомого є питання щодо однієї людини, яка записана в блокноті і про яку Дараган раніше щось знав. Але тепер - не памʼятає.
Нема оцінок
Доволі мінорна повість лауреата Нобелівської премії з Франції. За стилем схожа на інші, видані в Україні, повісті (романи): «Цирк іде», «Нічна трава». Додам, що це реально маленька книжечка, яку можна проковтнути за один вечір. Знову ж таки замальовка на тему Парижа 1960-х років, з безліччю кафе, де збираються студенти, вуличками, свіжим подихом Сени та круасанами.
Нема оцінок
І знову Париж. І знову етюди. І назва книги про цирк, про який і близько немає жодного натяку. І знову поліцейський відділок і кримінальна справа. Є хлопець Жан. Йому 18 років. Хто він, де його батьки, чому він тут? Є Жизель, їй 21 рік. Вона одружена. Але чомусь є вказівка на те, що вона повія. Як ці двоє опинилися у поліції і що це за справа? Незрозуміло. Однак між ними опісля виникає симпатія, і вони мріють про поїздку в Рим. Це - елементи сюжету цієї повісті. Все інше - атмосфера французької столиці, яка навіть є не тлом, а своєрідним головним героєм.
Нема оцінок
Убивства. Спершу здається, що цей твір - детектив. Однак це не так. У тонкій манері Патрік Модіано переноситься у Париж 1960-х років і відтворює його атмосферу - з вуличками, кафе, запахом кави і круасанів, дощем і темрявою.,. Це більше схоже на етюд у стилі імпресіонізму початку двадцятого століття, щось від Коцюбинського та його «Інтермецо». Є хлопець і дівчина, які познайомилися в компанії. Дівчина старша від хлопця. Дівчина винна у злочині. Але хіба це так важливо, коли навколо картина нічного Парижа та відчуття щастя? Трохи схоже на Орхана Памука, який оспівує Стамбул.
Нема оцінок
Ця книга Орхана Памука написана у сюрреалістичній манері і геть не схожа ні на «Музей невинності», ні на «Тихий дім». Таке враження, що турецький письменник вирішив експериментувати не лише зі стилем, але й з ідеєю. Головний герой твору - звичайний студент на імʼя Осман. Як і багатьом його ровесникам, йому подобається дівчина, а ця дівчина постійно читає якусь книгу. От хлопець і вирішив, що слід і йому придбати таку саме, щоб бути ближчим до Джанан. Сів читати книгу - і життя його змінилося. Тепер він чомусь вирішив подорожувати, змінювати один автобус на інший і щось шукати.
Нема оцінок
Обожнюю деякі твори Орхана Памука і вважаю їх шедеврами: «Музей невинності», «Моє імʼя - Червоний», навіть «Рудоволоса жінка» можна віднести до цього переліку. Але його твори типу «Нове життя», «Сніг» та «Біла фортеця» я не розумію і не відчуваю. «Білу фортецю» читати нібито легко (на відміну од «Снігу»), нібито сюжет історичний: сімнадцяте сторіччя, турки завойовують Європу й беруть у полон чоловіка з Венеції. Однак незрозуміло, що хотів сказати автор, коли показував зовнішню схожість венеційського бранця із турецьким ученим-хазяїном.