Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Лісова пісня, сумна історія Мавки
Мавка мого дитинства, не така вже весела як її осучаснили в мультику. Сумна й на противагу світла історія, у якій думки про високе покликання людини та безсмертя людської душі. Леся Українка написала «Лісову пісню», перебуваючи далеко від Батьківщини, на Кавказі, хворою й сповненою туги за рідним краєм. Саме з цієї ностальгії, з казкових спогадів дитинства й народилася ця дивовижна поема.
#
«Я, Паштет і Армія»: інструкція з виживання в дурдомі
Як сказав би Кузьма, "ЧУВАКИ", ця книжка - це не про армію і не про "священний обов'язок". Це про тотальний, безпросвітний ідіотизм системи, яка намагається зробити з нормальної людини квадратного рагуля. Коли автор її писав, він точно не думав про літературні премії, він хотів показати, що «совок» - це не країна, це діагноз. І скільки б років незалежності не минуло, його всерівно варто встановлювати. Це коли тебе змушують фарбувати траву і будувати генералу дачу замість того, щоб вчити захищати батьківщину.
#
Анатомія братовбивства
Це не «сільська проза» про важку долю хліборобів, це перший український психоделічний горор, де головним маніяком-убивцею є не Сава, а сама Земля. Кобилянська написала страшну річ: вона показала ґрунт не як годувальника, а як темне божество, ненаситного Молоха, який вимагає людських жертвоприношень.
#
Ідеальний сетинг для блокбастера
Пантелеймон Куліш написав не просто роман, він написав готовий сценарій для Netflix, який лежить у шухляді вже 160 років, поки ми знімаємо якісь картонні мелодрами...
#
Любов і ненависть одночасно
Прочитав "Польові дослідження" Забужко і відчув, як текст розламує череп, заливається в середину й осідає десь між свідомістю та підсвідомістю, там де ховаються всі наші національні травми, сексуальні комплекси й постколоніальні фантоми.
Ратовниця
Упевнена, що творча спадщина Михайла Могилянського ще знайде вдячного читача. Я ж із захопленням хочу поділитися думками про новелу «Ратовниця», яку опубліковано в цій книзі, поряд із уже згадуваними мною вище «Стріл», «Наречена», «Згуба». У цій новелі опису інтиму взагалі нема, хоча головною героїнею є повія (проститутка). І новела має більше соціальне звучання, схоже із творами класиків української літератури. Головний герой десь знімає помешкання - це була звична річ у Києві початку 20 століття.