You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Відгук на книгу: Тут усі хороші люди
Відгук на книгу: Фіолетова тінь
Сучасна феміністична проза
Зізнаюся, що почала читати цей роман англійською, але десь на сотій сторінці перестала розуміти зміст, тож взяла переклад на українську і розпочала спочатку. Знаю, що ця книга писалася тоді, коли пані Гілберт «втомилася» від життя з чоловіками і обрала за партнерку жінку. Саме тому «Місто дівчат» контрастує із «Їсти. Молитися. Кохати». Відчувається втома від чоловіків і пошук жінки, точніше - підсвідоме виправдання такого життєвого переходу авторки. Не мені її засуджувати. «Місто дівчат» - це талановито написана книга а ла «Секс і місто» чи «Німфоманка».
Чудовий матеріал з етнології
Неперевершене дослідження з традиційної української культури і обрядовості, написане звичною для того часу мовою. Чесно - не все зрозуміла, інколи просто здогадувалася, що автор мав на увазі. Дізналася багато нового. Наприклад, про вечорниці, де міг відбутися перший сексуальний досвід; про обряд «притули», що був забавкою молоді та інколи міг перейти в цей досвід; про першу шлюбну ніч; про назви менструації; про забобони щодо народження і зачаття дитини; про вірування, як зробити так, щоб зачати хлопця. Більшість обрядів зараз здаються кумедними. Ну як може піч вплинути на зачаття?
Джек Ніколсон зробив цю книгу шедевром
Так сталося, що цю книгу я прочитала після перегляду фільму. Однозначно можу стверджувати, що стрічка є сильнішою, а акторська гра Ніколсона максимально розкрила образ головного героя. Сама оповідь у книзі не є такою психологічно важкою, наскільки важким є фільм. Навпаки, спершу навіть здається, що це легке чтиво без особливої глибини. Вже ближче до середини книги усвідомлюєш, що в цій лікарні не все так однозначно, що не просто так індіанець видає себе за німого і що головна сестра - геть не мила.