Михайло Старицький

Ця книга - це найкращий доказ того, що українська література - це не тільки про кріпаків і журбу. Це про шалене, гаряче і неймовірно красиве кохання. Фоліо у цій збірці зібрало вершки: від класиків до шістдесятників. І це просто вибух емоцій. Читаєш Франка чи Вінграновського і розумієш: наші поети вміли писати про почуття так, що мороз по шкірі йде. Тут є все - від тихої, сором’язливої ніжності до відвертої, майже електричної пристрасті. Це ідеальна книга для вечора з вином. Вона не «вантажить», вона надихає. Відкриваєш на будь-якій сторінці і отримуєш дозу чистої краси

Ця книга - не просто збірка віршів, це оголений нерв нашої літератури. Тримати її в руках - це як торкатися дротів під напругою, де замість струму тече чиста, дистильована пристрасть. «Так ніхто не кохав» це не просто рядок із Сосюри, це наш національний код. Ми звикли вивчати українську історію через війни та трагедії, а ця антологія пропонує поглянути на неї через кардіограму серця. Бо попри всі темні часи, ми залишалися нацією, яка вміє любити шалено, ніжно і всупереч усьому. Тут зібрано голоси різних епох, але вони звучать як єдиний хор.