Ольга Кобилянська

Ольга Кобилянська — відома українська письменниця-прозаїк. На світ Ольга Юліанівна з’явилася у містечку Ґура-Гумора, Герцогства Буковина, що входило до складу Австро-Угорщини. Сталася ця подія 27 листопада 1863 року. Нині це містечко знаходиться на території Румунії.

Батьками майбутньої письменниці були українець та полячка. Мали вони чотирьох дітей — двох синів і двох дочок. У зв’язку з батьковими призначеннями, сім’я декілька разів переїздила. Так, у 1868 році Кобилянські стали мешкати у місті Сучава, а ще через 7 років — у м. Кимполунг. Саме тут Ольгу віддали до школи. Звичайно, що викладання велося ніяк не українською мовою, а німецькою, також вивчали й румунську мову. Проте любов до мови української плекала у своїх дітях мати письменниці. Хоча вона й була полячкою, проте сама опанувала солов’їну і передала свої знання синам та дочкам.

Ольга була здібною та старанною ученицею і вдома, і у школі. І, отримавши чотирирічну освіту, яка вважалася достатньою для жіночого рівня, активно зайнялася самоосвітою. Часто вона брала підручники у своїх братів, позичала книги у різних представників інтелігенції, які були вхожими до їхнього дому. Зачитувалася ними та ніяк не могла зрозуміти, чому, народившись жінкою, вона має спиняти свій розвиток на якому етапі, який для неї є зовсім не достатнім. Це був підготовчий період до того, щоб стати на шлях феміністичної боротьби за права представниць прекрасної статі.

У цей час Ольга починає писати. Вона пише німецькою декілька поезій та нарисів, також починає вести щоденник. Загалом письменниця мала активне життя. Можливо, в цей час вона шукала себе, своє покликання. Вона навіть випробувала себе в акторській майстерності, граючи у п’єсах, щоправда, на аматорському рівні. Ще Ольга Кобилянська у молодому віці захоплювалася верховою їздою та малювала.

У 1881 році відбулося доленосне знайомство О. Кобилянської з Софією Окуневською, яка згодом стане першим лікарем-жінкою. Саме вона умовила дівчину писати українською мовою.
Через 10 років після цієї події письменниця переїздить до Чернівців, де й буде мешкати до кінця життя.

Перші твори «Доля чи воля?», «Людина з народу», «Гортензія» не були надруковані за життя письменниці. Літературознавці визначають їх як пізнавальні. Це були спроби недосвідченої авторки, до того ж, написані ще німецькою мовою.

Були видані у німецьких та австрійських виданнях, завдяки знайомствам Ольги Кобилянської з видавцями, твори «Некультурна», «Мужик» та інші.
Саме у 1890-х роках, зацікавившись українськими творами, авторка пише статтю німецькою «Марко Вовчок та її оповідання». Її та низку перекладів творів українських авторів О.Кобилянської друкують за кордоном. Таким чином вони виходять у світ.

Свої феміністичні погляди О. Кобилянська хоче донести до широкого загалу та описує їх у статті «Дещо про ідею жіночого руху». Згодом, за її участі такий рух був насправді створений.
Надалі письменниця все більше заглиблюється у морально-етичну проблематику життя інтелігентів і висвітлює її у творі «Аристократка».

Спостерігаючи за сільським життям, вона виділяє соціально-психологічні проблеми та морально-етичні. Їх взято за основу у творах «На полях», «Час» та у повісті «Земля», яка входить до складу класичної української літератури, як один з найкращих її зразків. Написана вона була у 1901 році, а надрукована роком пізніше в «Літературно-науковому віснику». Дещо пізніше, але теж 1901 року її видали окремою книжкою.

В основу повісті лягла реальна подія — брат вбив старшого брата через те, що той мав отримати землю від батька у спадок, а не він. Авторка зазначає у своєму щоденниковому записі, що всі літературні образи є списаними з реальних, живих людей. Також вона пише про те, що важко переживала всі ці події, коли вони відбувалися, а під час написання «Землі» часто плакала.

Одним з найвідоміших творів О. Кобилянської також є повість «В неділю рано зілля копала». У ній Ольга Юліанівна поєднала воєдино романтизм та реалізм, створюючи свою інтерпретацію сюжету пісні «Ой, не ходи, Грицю».

У період з 1920-х до 1930-х років письменниця потрапляє у складне становище, стосовно літературної діяльності, адже це був історично важкий період. З одного боку, Буковина потрапляє до влади Румунії і українську мову забороняють, з іншого боку — починається Перша світова війна.

Переживаючи ті непрості часи, авторка віднайшла для себе нову тему — тему війни. Так з’явилися твори «Юда», «Зійшов з розуму» тощо.

Також деякі твори мають символістичну складову. Це «Сниться», «Пресвятая Богородице, помилуй нас!»

Творчий доробок О. Кобилянської перекладають різними мовами. Ці твори увійшли до літературного надбання не тільки української, а й всесвітньої культурної спадщини. Це: оповідання, нариси, новели, повісті, критика та публіцистика.

Померла Ольга Кобилянська 21 березня 1942 року в Чернівцях.

В Україні засновано Літературно-мистецьку премію імені О. Кобилянської. Також письменниці встановлено декілька пам’ятників та меморіальна дошка. Велика кількість вулиць носить її ім’я, видані поштові марки з її зображенням.

Книжки оцінені користувачами