
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Зареєструйтесь щоб отримати доступ до всіх рейтингів.
Ніч у самотньому жовтні
Є такі книги, які не просто читаєш — а заходиш у них, як у старий цвинтар у тумані, озираючись, відчуваючи тривожне дрижання в повітрі. «Ніч у самотньому жовтні» саме така книга. Вона не лякає, вона зачаровує. На перший погляд — це гра. Таємна, стара, що розгортається лише раз на століття. Гравці — персонажі, знайомі нам із найтемніших сторінок літератури та легенд… Але розповідає нам цю історію… собака. Так, саме пес — вірний компаньйон свого господаря-чаклуна. І цей на диво розумний пес виявляється не просто свідком, а гравцем, стратегом, хронікером і філософом.
Сто років самотності
У світі, де межа між реальністю та вигадкою тане з’являється місто-сон, місто-міраж, створене з пилу, спогадів і магії. Саме тут, у серці забутої долини, розгортається історія, що триватиме сто років і одну вічність — історія самотності, що передається, як родинне прокляття. Габріель Гарсія Маркес створив нову міфологію. «Сто років самотності» — це літературне полотно, виткане з див, болю, пристрастей і снів. Родина Буендіа — наче багатоголоса симфонія пристрастей, провин і примар.
#
Сила і слава
Це не книга про Бога чи Церкву в класичному розумінні — це книга про людину, яка несвідомо стає священником для світу, що її ненавидить. У центрі сюжету священник, що переховується у Мексиці часів антиклерикального терору. Вигнанець, алкоголік, грішник, який у найменш сприятливих обставинах все ж несе останній промінь духовності в спустошений край. Він втомлений, голодний, глибоко зламаний, і саме через це — по-справжньому живий. Не герой, не мученик — просто людина.
Адвокат диявола
Світ великих грошей, бездоганних костюмів і правової казуїстики — це театр, де найчастіше головну роль грає не закон, а спокуса. У романі спокуса має ім’я, адресу на Манхеттені й бездоганну посмішку. Але її справжнє обличчя — старе як гріх і небезпечне, як істина. Роман вправно грає з класичними темами добра і зла, але не в чорно-білому спектрі. Зло тут не кричить, не загрожує — воно говорить спокійно, красиво, навіть привабливо.