Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у травні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі / Конкурс
Зареєструйтесь щоб отримати доступ до всіх рейтингів.
#
Історичний тригер
До цього роману я ніколи не цікавилася історією. Не те, щоб я її не вчила, просто моя свідомість була на рівні маленької дитинки, яка не чекає не те, що війни з сусідом-агресором, а просто живе в рожевих снах. Чесно, книгу я придбала лиге тому, що мені не вистачало чогось на 300 грн. для знижки. Да, так буває.. Знижки - це взагалі мій біль, але зараз не про це.
Щось розкололося, дах провалився, і він схопився на ноги. Хапаючи повітря , він дивився , як горить його власний дім….
Відкладала «Родина у вогні» не раз, що для мене є величезна рідкість. Та книга важка, читається важко, як і сам текст, так і шрифт, з перших сторінок страждання, жорстокість і відчуття тотальної несправедливості. Іноді хотілось просто закрити й не повертатись, тому саме і це змушує поважати книгу!!! І тема місяця дала мені виклик , який я прийняла)
Вона була прекрасна не лише своєю вродою, а й тією свободою, що жила в кожному її русі.
Важко писати про Собор Паризької Богоматері лише як про класичний і історичний роман, коли сама тільки того літа стояла біля Нотр-Даму й дивилась на ці вже відреставровані фасади (після пожежі 2019 року) , що ніби памʼятають усе. Для мене ця історія є і буде перечитуватись зовсім інакше через атмосферу Парижа. Прям досі бачу перед очима площу перед собором , шум туристів , блакитне небо над Сеною і в цей момент дуже легко уявити, як саме тут танцювала Есмеральда, як натовп або захоплювався нею, або був готовий знищити її за мить.
Про чумаків і не тільки
Із усієї творчості Володимира Малика я знайома лише з цим твором. Книга непогана, читається швидко, легко, зрозуміло, більше підійде підліткам. Як на мене події занадто пригодницькі і гіперболізовані, головний герой із розряду тих, хто в огні не горить і у воді не тоне. Бравий козак. Аж занадто. Початок роману : бідна знедолена дівчина Катерина пристає у найми до господаря-чумака щоб не померли з голоду вона, її мати і молодша сестра. Там між нею і наймитом сиротою Іваном (головний герой) спалахує кохання.
Один за всіх і всі за одного
«Три мушкетери» Олександра Дюми це класичний пригодницької-історичний роман. Важливо, що історія виходила частинами в газетах і зараз це відчутно, кожен розділ побудований так, щоб тримати напругу й обриватися на моменті, який змушує читачів чекати продовження! Такий стиль робить роман не просто історією , а механізмом постійної інтриги.
Ритуал родини Масгрейвів
Сьогодні дізналася, що це оповідання Конан Дойл вважав одинадцятим за крутизною із дюжини оповідань про Шерлока Холмса. Мене теж воно вразило, насамперед драйвовістю та атмосферою пошуку, подеколи нагадало «Золотого жука» Едгара По. Відчула себе знову дівчинкою-підлітком, що прагне знайти..
Історія яка запічає..
Є детективи, які тримають за рахунок дії. А є такі, що працюють через памʼять, тишу і поступове повернення до того, що давно мало б зникнути. «Слони не забувають» саме щ останніх. Це історія не про злочин «тут і зараз», а про відлуння трагедії, яка роками існує лише в уривках чужих спогадів.
Що ж там було насправді?
Є в цій книзі щось дуже притягуєче. Така собі тиха, тривожна атмосфера, яка поступово затягує. Спочатку здається, звичайна детективна історія. Але чим далі тим більше відчуття, що за цим всім стоїть щось темніше і глибше.
Сюжет починається просто у 1981 році на Тернопільщині помирають люди після води з джерела. І не простого а «чарівного» . Кажуть , воно допомагає добрим і карає поганих. І от тут виникає головне питання, це справді містика чи добре продуманий злочин? Саме цю таємницю і береться розплутувати Ігор Князевич.
Ніхто не хоче помічати
Є книги , які читаєш і відкладаєш . А є такі , після яких довго мовчиш . «Тенета 2.0» належить до других. Це не просто продовження історії , а значно жорстокіший і відвертіша книга, яка не дає сховатися за звичною дистанцію «це десь далеко і не про нас».
Попри згадку про Львів і Одесу як простори з особливою атмосферою, місто ту лише декорація. Справжній фокус на механіці злочину, який суспільство воліє не помічати. Янкевич не романтизує і не помʼякшує він методично показує як працює система торгівлі людьми, зокрема
#
Суддя, кат і передчуття гільйотини
Якщо Ніколя Ле Фльок у нас був таким собі «дипломатом із пістолем», то головний герой Борроме - Габріель де Пон-Бріан - це людина закону в самому епіцентрі хаосу. На дворі кінець XVIII століття, влада Людовіка XVI тріщить по швах, а в Парижі починають знаходити тіла, розставлені в дивних, майже театральних позах. Габріелю, як королівському судді, треба не просто знайти вбивцю, а зробити це в місті, яке вже починає точити ножі для майбутньої революції.