Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Зареєструйтесь щоб отримати доступ до всіх рейтингів.
злам американської моральності
У книзі автор розриває тишу, яка десятиліттями огортала одну з найстрашніших сторінок американської історії. У 1920-х роках земля осейджів виявилася багатою на нафту. Вони отримували мільйони, їздили на розкішних авто, будували особняки, а поруч — бідніли й заздрили ті, хто звик бути зверху. І ось почалося: загадкові смерті, отруєння, вбивства, вибухи. Розслідування тягнулося роками — повільне, заплутане, нерідко сфальсифіковане.
Усе як завжди
Світ змінюється щодня. Біржі стрибають, тренди злітають і падають, новини летять наввипередки одна з одною. Нам здається, що ми живемо у часи безпрецедентної невизначеності. Аж ось приходить Морґан Гаусел — з книжкою, яка тихо шепоче: «Заспокойся. Усе як завжди.» Це не книга про фінанси — хоч і написана фінансовим аналітиком. Це не посібник із виживання в кризу — хоч він неймовірно актуальний у кожну кризу. Це, радше, спроба пояснити: попри зовнішній хаос, є речі, які залишаються незмінними. І саме вони керують усім — від економіки до наших щоденних рішень.
Потім
Головний герой, мовчазний інтелектуал, який не поспішає жити. У світі, де всі кудись прямують, він стоїть на місці. Він шукає сенс у безсенсовності, гідність у компромісах, красу — у відчуженні. Сюжет розгортається повільно, майже медитативно. Тут немає гучних драм. Але є світло японського літа, що ллється крізь рисовий папір. Є тіні моралі, що падуть на білу кімнату свідомості героя. Є кохання — глибоке, але зіткане з заборони. І є той самий фатальний момент, коли Дайске вперше вирішує жити «не як усі». І все, що було до того — раптом змінює форму, вагу, значення.
Детектив на декілька вечорів
Це вже третій роман авторки, який я прочитала. Він сподобався мені більше, ніж «Глибоко під водою», однак менше, ніж «Жінка в потягу». У принципі Гоукінз собі не зраджує і знову подає опис трагедії вустами головних героїв. Однак цього разу персонажів стає менше, тож заплутатися не вийде. Перед нами класичне вбивство молодого художника Деніела, людини неоднозначної, яку навряд чи можна назвати позитивним героєм. Є три жінки, кожна з яких могла скоїти злочин. І кожна мала на це підстави. Я одразу відкинула Лору зі списку підозрюваних: це було б банально і нелогічно.
Пеппі Довгапанчоха
Весела книга про пригоди дев'ятирічної дівчинки Пеппі Довгапанчохи, що сама проживає на віллі " Хованка". Також з нею там мешкають пан Нільсон та кінь
Читання цієї повісті нагадує про те, що завжди треба бути оптимістом, і знаходити вихід з будь-якої ситуації . Завдяки тому, що Астрід Ліндгрен зробила головну героїню сміливою мрійливою та легкою у спілкуванні з кожним, ця книжка дуже близька до школярів . А вигадливість Пеппі наповнює твір добрими та смішними історіями, що додають гарного настрою.
Синій. Історія кольору
«Синій. Історія кольору» — це подорож крізь століття, де колір стає провідником у часі. Пастуро пропонує подивитися на історію людства крізь призму одного відтінку. Це дослідження показує, як сприйняття синього еволюціонувало — від уособлення варварства до символу величі, а згодом став символом революцій, технологій та повсякденного одягу. Пастуро за допомогою історичних фактів, геральдики, живопису та моди малює полотно культурних змін. Книга пояснює як синій завоював серця аристократії і врешті-решт тріумфував у повсякденній культурі у вигляді класичних джинсів.
Анти тоталітарне дитяче оповідання
Олег Ольжич більш відомий як історик, археолог, поет, у віршах якого чимало патріотичних нот та закликів. А от дитяче оповідання «Рудько», на перший погляд, може здатися дивним. Адже перед нами історія звичайного курчати, який живе у дворі, взаємодіє із іншими мешканцями подвірʼя, періодично захищає когось, наприклад бʼється із яструбом та Сивим, періодично перемагає чи, навпаки, програє. В образі цього курчати - півня Олег Ольжич демонструє нам непересічну особистість, яка прагне боротися проти тоталітарного режиму, попри утиски, зневіру, загибель родичів.
Небіж Рамо
Один із творів, що входить до цієї книги. Це філософський діалог між автором і небожем відомого французького композитора, що мав місце в кафе. Написано твір доволі складною мовою, насиченою різноманітними зворотами, складними реченнями, тож читати буде важко, а усвідомлювати прочитане - ще важче. По суті, перед нами філософська полеміка про буття людини в сучасному світі. Для чого ми живемо? Чи варто читати книги, чи краще отримувати задоволення у веселощах і випивці? Що значить бути генієм? Як повинні жити генії? Як ставиться до них суспільство? Чи не краще бути звичайною людиною?
У пошуках Ельдорадо
Читати твори просвітників дуже непросто. Я раджу це робити всім, кого мучить безсоння. Вольтера читала на другому курсі університету й дуже мучилася, однак Дідро виявився ще гіршим. Тому одразу застерігаю: особливої насолоди від прочитання ви не отримаєте. Тим не менш, пропонована книга свого часу була забороненим бестселером. Це філософська повість про мандри Кандіда світом, про пошук ним сенсу життя та щастя. У творі згадується казкова країна Ельдорадо і звучить відома фраза: «Повернімося до наших баранів».
Історії про кохання
Іван Бунін є, напевно, найвідомішим у світі автором новел про кохання. У збірці «Темні алеї» зібрані ті, що писалися ним в еміграції у 1930-1940-і роки. Найбільше мене зачепило оповідання «Темні алеї», що дало назву збірці.