Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у травні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі / Конкурс
Зареєструйтесь щоб отримати доступ до всіх рейтингів.
#
Коли детектив програє кулінарній книзі
Сюжет у нас ніби з класичного нуару, тільки замість плащів - камзоли. Молодий віконт де Рюїссек знайдений мертвим. Слідство хоче списати все на банальне самогубство (зручно ж!), але наш комісар Ніколя Ле Фльок знаходить у шлунку нещасного кілька фунтів розплавленого свинцю. Погодьтеся, це досить екстравагантний спосіб піти з життя. І тут починається: інтриги Версаля, таємниці королівської родини та брудні закаулки, де людське життя коштує менше, ніж шматок цвілого сиру.
«Минуле ніколи не зникає. Воно просто чекає слушного моменту, щоб повернутися - ще страшніше, ніж було.»
«Лонтано» це не просто детектив ,який тримає інтригу, а текст, що цілеспрямовано розмиває межі жанру, перетворюючись на важку, майже виснажливу сімейну драму з кримінальним ядром. Автор працює не стільки з таємницею, скільки з атмосферою морального розпаду і саме це визначає силу книги.
«Я не боюся темряви я боюся того, хто в ній чекає».
«Полювання на Аделіну» це сюжет ще глибше занурює читача в темряву, де межа між любовʼю , одержимістю і насильством остаточно стирається. Тут немає безпечних почуттів лише інстинкти, біль і жагуча залежність, яка одночасно руйнує і тримає на поверхні.
Аделіна постає вже не як жертва, а як трансформована фігура «діамант», який пройшов через насильство і не залишився незмінним. Її внутрішній стан це постійна боротьба між тим , ким її зробили, і тим ким вона намагається стати. І ця боротьба подана не мʼяко , в жорстоко, майже тілесно відчутно.
Не романтизуйте насильство
«Переслідування Аделіни» це історія одразу заявляє про себе як про темну, провокативну історію, яка не залишає простору для безпечного читання. Це не гра в романтику, це занурення в одержимість, контроль і межові стани, де пристрасть межує з небезпекою, а бажання із загрозою.
А таку Джейн Ейр, читали?
Дружина з горішнього поверху» від самого початку грає на впізнаваності. Це сучасний ретелінг «Джейн Ейр», перенесений ц світ заможних передмість і соціальних масок. Джейн жінка з не до кінця прозорим минулим, опиняється в розкішному районі і знайомиться з харизматичним вдівцем Едді. Їхній роман розвивається стрімко, але в центрі історії від початку стоїть відсутня присутність - його покійна дружина Беа, яка продовжує визначати правила гри. Усе виглядає як стилізована варіація готичного сюжету.
Від письменниці до кілерки
Історія про Фінлі Донован, яка продовжує гру на межі абсурду й криміналу.. письменниця , яка випадково отримала репутацію кілерки, опиняється в ситуації , де вигадані сюжети небезпечно змішуються з реальністю. Історія закручується довкола загрози для її колишнього чоловіка і Фінлі змушена втрутитися , навіть якщо це означає ще глибше загрузнути в хаосі.
#
План світової змови
Умберто Еко зі своїм «Маятником Фуко» - це фінальний бос інтелектуального двіжу. Це такий собі «Код да Вінчі», але для тих, у кого IQ значно вище кімнатної температури.
Дві правди, одна брехня
Книга після якої відчуваєш легкий шок! Хіба не цього ми шукаємо ? Дуже раджу) ваууу ще те!
Та «ожинова зима» увійшла в історію , хуртовиною на початку травня…
Сару Джіо я зазвичай беру як своєрідну «після смакову терапію» де знаєш, що за динамічним сюжетом буде фінал, де полегшення від якого емоції зашкалюють більше ніж від сюжету!
Після важких історій, вони читаються легко, але при цьому залишають емоційний відбиток. «Ожинова зима» якраз із таких текстів, зовні спокійна , майже делікатна проза, але всередині вона тримається на темах втрати, материнства, памʼяті та тихої несправедливості, яка не завжди має гучне пояснення.
Що ховається під маскою
Другий роман із трилогії Ірени Светек продовжує історію прокурора Міо Ауреллі, але одразу задає інший тон, холодніший, темніший в значно символічніший. Уже з першої сцени авторка працює не лише з фактом злочину, а з образом, тіло, маска білого вовка, ліс як простір, де логіка стикається з чимось архаїчним і майже міфологічним.