Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік

Зареєструйтесь щоб отримати доступ до всіх рейтингів.

0
Нема оцінок

"Суд тіней" Меделін Ру

"Чи може людина жити у декількох Світах одночасно, де писатиметься її доля?"- теза с філософським підтекстом, котрий наближає читача до головної ідеї 2 частини книги з нової серії, вже знайомої авторки Меделін Ру. 

вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок

"Будинок тіней"(Меделін Ру)

"Коли у пошуках кращого життя, стаєш покоївкою у дивному готелі, де усі гості залишаються назавжди..."-ця узагальнена теза дуже інтригує до прочитання та вцілому охарактеризовує творчість Меделін Ру. Це вже друга за рахунком серія книг, з якими я мала можливість ознайомитися, щоразу впізнаючи її стиль:химерні будинки, персонажі, котрі несуть за собою таємниці минулого та проживають травматичні періоди правдивості з елементами легкої фантастики. Однак, книга "Будинок тіней" не схожа на історії з "Притулку", це самостійний роман. 

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (2 оцінок)
17 серпня,згадуємо відомого музиканта, Андрія Кузьменко (Кузьму Скрябіна),якому могло виповниться 57 років, Звичайно подякувати за ті вірші,пісні ,його прозу,за його харизму,гумор.В цій книзі спогади мами Ольги,про народження,дитинство,зрілі роки Андрія,Половина книги містить фотографії,текст пісень,маленька казка Скрябіна.Цікаво ,в кожному рядку --любові до сина,яку вона перелила йому ,Ділитись цим почуттям ,навчає книга.Поки ти серед людей, навчися цінувати кожен новий день.
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок

"Історії з притулку"(Меделін Ру)

"Як тільки на місто насувалась ніч, двері цієї химерної будівлі зачинялися, щоб голоси її мечканців стихли назавжди"-звучить жахливо, але непередбачувано. Ця книга стала моїм останнім ознайомленням з творчістю Меделін Ру, хоча знаю, що зараз вийшли ще її робити, але я, мабуть, в певній мірі переросла сюжети на кшталт "Дому дивних дітей". Отож, рецензія буде не великою, але чіткою. 

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Ця книга - це могутній протест проти війни. Вона змушує замислитися кожного про несправедливість, що панує у світі та про можливі шляхи її подолання. Її неможливо читати без сліз на очах. І не тільки через події, що в ній відбуваються, а й через розуміння того, настільки вони є близькими для кожного українця нині. Якщо для більшості із нас війна почалася у 2022, то для героїв книги - у 2014. Вони були одні із перших, хто відчули на собі статус "невільного вдома".
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок
Неоднозначна книга і непроста в плані сприйняття. Хтось вважає її геніальною, а хтось - просто нудною, а тому не може її дочитати. Це була друга книга Ішігуро, яку я прочитала. Ненавиджу фентезі як жанр. Тому читала через «не хочу». Перші сторінок сто думала, що закину цю книгу подалі і не буду до неї повертатися. Свого часу я сім разів починала читати «Роксолану» Павла Загребельного, а дочитала аж в університеті, бо цей роман був у питаннях на іспит. «Похованого велетня» читала для себе.
вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Книга, після прочитання якої я плакала. Дуже раджу також переглянути кінострічку з Кірою Найтлі. Зізнаюся, що не є фанатом жанру антиутопії чи фантастики, прагну читати любовні романи чи історичні книги. Але все-таки зацікавилася творчістю Ішігуро: під час коронавірусу вирішила почитати книги лауреатів Нобелівської премії. Ішігуро у своїх книгах є різним. У цьому романі він піднімає декілька проблем, у тому числі й сенсу нашого буття. Це твір про донорів. Живуть собі ці донори. Навчаються. Слухають музику. Є в їхньому житті й секс.
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок
"Сторожі тротуару" - це як відголосок минулого,тих далеких 90-х- початку 2000-х. Твір, у якому більшість людей , яким за 30, знайде для себе багато цікавих моментів. Це спогади про минуле життя нашої країни- реальне, щоденне буття, скоріше прагнення вижити будь- якою ціною у цьому світі. Це історії багатьох "гастарбайтерів", що розлетілися по світу у пошуках кращої долі.
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок
Цей невеликий за обсягом твір Андрій Кузьменко (Кузьма Скрябін)написав про свою службу в совецькій армії.Її можна перечитувати знову і знову,згадувати про веселу вдачу музиканта.,який був патріотом України.Щоб відволіктись від сьогодення, обов'язково потрібно придбати і прочитати цю книгу.,або прослухати аудіокнигу ,де звучить голос самого Кузьми. Запам'ятався момент ,де Андрій,писав ,що в армії можна робити все,аби тільки командир не знав.Радянський порядок)).І звичайно хочеться нагадати ,що Скрябін багато чим допомагав Українським військовим,волонтерив.Слава Україні!
вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
"Початок відліку неповерення...війна...яка розділила реальність"-вираз, який став нам знайомим не з чуток, але більшість так мало знає про реальний Донбас, як усе починалося, сприймаючи його лише крізь стрічки новосних телеканалів. Це книга саме про те, як усе почалося, історія котра розвінчує міф про те, що абсолютно усі мешканці "когось кликали". Вона теж була з моїх бажанок, саме через те, що я хотіла зрозуміти людей з Донецьку від "першого обличчя".
вподобати
1 користувач вподобав.