Рецензії та відгуки на книгу

Трагікомедія Івана Карпенка-Карого є актуальною і в наш час, на жаль. Прикро, коли люди вбивають собі в голову псевдоцінності й прагнуть будь-що стати поважними персонами. Заможний пан селянського походження Мартин Боруля захотів стати дворянином. Це почесно й вигідно, однак підстав для цього нема. Тим не менш, Мартин не хоче визнавати реальності, готовий встановити у своєму маєтку дворянські порядки, шукає для своєї дочки Марисі вигідну партію, попри те, що в неї вже є кохана людина. Прагнення стати дворянином відриває Борулю від реальності.

Світло першого ранку, океанський вітер і юнак із валізою в руці. Він прибуває в Америку — землю мрій, обіцянок, горизонтів. Але це не та Америка, яку рекламує Нью-Йорк Таймс. Це — Америка Кафки. І вона дивна. Химерна. І, як завжди у Кафки, тривожна. Карл Россман — юний вигнанець із Європи, якого батьки відправляють за океан після скандалу. Це не герой, це — дитина, закинута в механізм, що жодного разу не питає її згоди. І ця країна, ця Америка — вона не ідеал, а абсурдна бюрократична сцена, де людська гідність розчиняється між автоматами влади, випадковістю, абстрактними законами.

«Король Лір» — історія людини, яка втратила все, аби нарешті побачити світ без прикрас. Лір — не героїчний титановий правитель. Він слабкий, гордий, зворушливий у своїй вірі, що любов можна почути в лестощах. Його помилка — не лише в нерозважливості, а в небажанні слухати серце, яке мовчить. Найщиріша — Корделія — не хоче говорити порожніх слів. І мовчання стає її вироком. Як часто в житті ми караємо тих, хто говорить правду мовчки? Сестри Ґонеріль і Риган — уособлення лицемірства, отруйного блиску амбіцій і жорстокості.

З дитинства не могла зрозуміти, чому байки Леоніда Глібова сюжетно схожі із байками Івана Крилова. Як зʼясувалося, і Крилов не є новатором, оскільки переповів на свій лад твори Езопа та Лафонтена. А Глібов додав до цих байок власне українського колориту. Класичною є «Лебідь, Щука і Рак», де показано, що досягти успіху можна лише завдяки спільній праці. А коли кожен тягне у свій бік, хура й досі там. Особисто мені подобається байка «Цуцик», де показано через діалог протиставлення панського цуцика, який нічого не вміє робити, та дворового Бровка, який перебивається харчами й охороняє двір.